21 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9922/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року (головуючий суддя: Юхно І. В.) по адміністративній справі № 160/9922/22, розглянутої у спрощеному провадженні,
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
Позивач Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Дніпропетровське ОВ ФСЗІ) 12.07.2022 року звернулося до суду з позовом до відповідача комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» (далі - КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія»), в якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського ОВ ФСЗІ суму адміністративно - господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у сумі 99 650,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено про порушення відповідачем приписів Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року (далі - Закон №875-XII), в частині не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році.
У відзиві на позов КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» посилається на неправомірність доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09. 2022 року позов задоволено, стягнуто з КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» на користь держави в особі Дніпропетровського ОВ ФСЗІ суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 99 650,00 грн.
Обґрунтовуючи рішення суд зазначив, що відповідачем не виконані приписи Закону №875-XII про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, на протязі 2021 року товариством не подавалися до центру зайнятості звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є підставою для стягнення з відповідача адміністративно - господарських санкцій в зазначеному розмірі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляцій-ну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами ст. 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно даних поданого КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» 10.02.2022 року до Дніпропетровського ОВ ФСЗІ звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2021 рік форми 10-ПОЇ, середньооблікова чисельність штатних працівників становить - 14 осіб , із них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII - 1 особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність відсутня.
У 2021 року КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» звітності за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не подавалось, про що свідчить лист Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 03.08.2022 року №12/11-1969. Доказів створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю до суду не надано.
За не забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особа у 2021 році позивачем нарахована відповідачу сума адміністративно - господарських санкцій в розмірі 99 650,00 грн., щодо стягнення якої позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Приписами ст. 18, 18-1, 19, 20 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до ре-комендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем робо-ти працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч.1 цієї статті, і забезпечують їх працевлаштування.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 05.07.2012 року визначено, що роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання даних приписів, наказом Мінсоцполітики України № 316 від 31.05.2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Аналіз зазначених норм свідчить, що на підприємства, установи, організації та інших осіб, що використовують найману працю, покладено обов'язок по забезпеченню створення певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом про зайнятість та працевлаштування таких осіб, надання держав-ній службі зайнятості відповідної інформації, між тим обов'язок по їх виявленню і підбору для працевлаштування покладено на державну службу зайнятості.
Суд першої інстанції врахував правові позиції Верховного Суду у справі № 160/4187/19 від 25.07.2022 року по подібним правовідносинам, в яких зазначене наступне: доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН.
Законом не передбачено обов'язку щомісячно подавати звітність за формою №3-ПН. Проте, існує обов'язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.
Суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються відповідачем, що КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» в 2021 році згідно звіту форми 10-ПОЇ має бути створено 1 місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, до центру зайнятості відповідачем звіти за 2021 рік за формою №3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування осіб не направлялися, відповідачем не надано доказів, що особу з інвалідністю працевлаштовано в цей період часу самостійно.
Викладене свідчить про доведеність факту не виконання КП КМР «Кам'янська теплопостачальна компанія» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, а тому судом першої інстанції вірно зазначено про наявність підстав для застосування до нього адміністративно - господарської санкції відповідно до приписів Закону №875-XII в розмірі 99 650,00 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року по адміністративній справі № 160/9922/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та оскарженню у відповідності до ч.5 ст.328 КАС України не підлягає.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай