14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 401/4395/21(2-а/401/14/22)
Суддя І інстанції Іващенко В.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у Київській області Любчик Івана Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №278567 від 14.12.2021 року, винесену інспектором роти 1 зводу 2 Батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Любчиком Іваном Михайловичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2022 року скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення БАВ №278567 від 14 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної патрульним поліцейським про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду доведеність вини позивача.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанцїі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 грудня 2021 року на а/д Київ-Ковель 66 км., інспектор патрульної поліції Любчик І.М. зупинив транспортний засіб VOLVO FM 400HP, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом цистерною, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з метою здійснення контролю за дорожнім перевезенням небезпечних вантажів. Водій автомобіля ОСОБА_1 на вимогу інспектора відмовився пред'явити для огляду посвідчення водія відповідної категорії, документи на автомобіль та вантаж, після чого інспектор патрульної поліції Любчик І.М. склав постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі,: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Вимоги щодо змісту такої постанови встановлені цією ж нормою ст.283 КУпАП.
Отже твердження позивача, якщо адміністративне правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, працівник поліції не має права виносити постанову без складання відповідного протоколу, є помилковим.
Наявні у справі докази свідчать, що відповідачем дотримано законодавчо встановлений порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
По суті прийнятої відповідачем постанови серії ЕАО №4506464 від 18.07.2021 про притягнення позивача до відповідальності на підставі ч.4 ст.126 КУпАП України за порушення п.2.1(а) ПДР України суд апеляційної інстанції встановив таке.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 32 цього Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія та на вимогу поліцейського - пред'явити його.
Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий документ.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.1.1 ПДР - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
В свою чергу, відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження правомірності винесеної відносно позивача постановити про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідачем надано відеозапис, з якого вбачається, що водій автомобіля VOLVO FM 400HP, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в грубій формі відмовився від виконання вимог поліцейського та не пред'явив для огляду водійські документи, визначені п. 2.1 «а» ПДР України, після чого інспектор склав постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності.
З викладеного вбачається склад адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, з приводу підстав зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, суд зазначає, що Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов'язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред'явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.
Приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №278567 від 14.12.2021 року, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування цієї постанови.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для його скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 14 березня 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник