22 березня 2023 р. Справа № 440/5300/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Департамента патрульної поліції Національної поліції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, по справі № 440/5300/22
за позовом ОСОБА_1
до Департамента патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення додаткової винагороди,
20 червня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі також відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 318 від 27 травня 2022 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 червня 2022 року № 845 о/с про звільнення інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 11 червня 2022 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 11 червня 2022 року по день фактичного розрахунку;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 18 квітня 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення додаткової винагороди задоволено частково.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 25 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року включно в сумі 25000 грн (двадцять п'ять тисяч гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2022 року по справі № 440/5300/22, прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга вмотивована твердженнями про недоведеність достатніх підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2022 року по справі № 440/5300/22, прийняти у цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга вмотивована твердженнями про відсутність підстав нарахування позивачеві додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168, оскільки в спірний період позивача було відсторонено від служби. Вказує, що діяв на підставі методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану.
Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги відповідача та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посадах в Національній поліції з 07.11.2015 по 11.06.2022, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 /а.с. 63-68/.
07.12.2015 ОСОБА_1 прийняв присягу працівника поліції /а.с.112/.
Із 14.02.2022 по 11.06.2022 позивач проходив службу на посаді інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції /зворот а.с. 65/.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №496 від 19.04.2022 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків" за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, інспектором-черговим відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_1 за відомостями, викладеними у рапорті інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 15.04.2022 за №2707вн/41/26/1-2022 /а.с. 82/, призначено службове розслідування у формі письмового провадження (пункт 1 наказу); для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі голови та членів дисциплінарної комісії, які зазначені у пункті 2 цього наказу, відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (пункт 3 наказу) /а.с. 76-77/.
19.05.2022 складено висновок службового розслідування за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, інспектором-черговим відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі - БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП) капітаном поліції ОСОБА_1 за відомостями, викладеними у рапорті інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 15.04.2022 за №2707вн/41/26/1-2022, що затверджений начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Є.Жуковим 19.05.2022 /а.с. 143-159/.
Пунктом 3 цього висновку пропонується за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 18, ч.2 ст. 29, ч. 2 ст. 29, ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 2, 3, 5, 8, 9, 11 п. 1 розділу ІІ, пунктів 5,6 розділу ІІІ, пунктів 3,4,5 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора-чергового відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітана поліції Домащенка Володимира Валеріяновича застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції /а.с. 158/.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 №318 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП" вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 18, ч.2 ст. 29, ч. 2 ст. 29, ч. 1 ст. 43, ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2,3,6,7,9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 1-5, 7-9, 11 п. 1 розділу ІІ, пунктів 4,5,6 розділу ІІІ, пунктів 2-5 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора-чергового відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітана поліції Домащенка Володимира Валеріяновича застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції /а.с. 18-19, 71-72/.
У цьому наказі зазначено, що під час службового розслідування встановлено факт вчинення інспектором-черговим відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітаном поліції ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, а саме, 13.04.2022 під час реагування на повідомлення про крадіжку з квартири (житлового будинку), зареєстрованому у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за №3057, без попередження застосував стосовно ОСОБА_4 фізичну силу, не дотримуючись вимог пропорційності, необхідності та ефективності обраного поліцейським заходу, допустив застосування насильства, проявив жорстоке та принизливе ставлення до останнього, погрожував, використовував нецензурну лексику та вислови, що принижують честь і гідність людини.
Із наказом від 27.05.2022 №318 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП" ОСОБА_1 був ознайомлений 11.06.2022, що підтверджується відміткою про ознайомлення та підписом позивача на примірнику наказу, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 71-72/.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.06.2022 №845о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук з 11 червня 2022 року з виплатою грошової компенсації за 15 діб невикористаної частини чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, установивши премію за червень 2022 року у розмірі 41,741 відсотків /а.с. 73/.
Із наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.06.2022 №845о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 ознайомлений 11.06.2022, що підтверджується відміткою про ознайомлення та підписом позивача на примірнику наказу, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с.73/.
Позивач не погодився з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 №318 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 та з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.06.2022 №845о/с "По особовому складу", у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Позивач не погоджуючись з вчиненими відповідачами діями та прийнятими рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 25 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року включно в сумі 25000 грн суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на її отримання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині суд першої інстанції виходив з обґрунтованості спірних наказів про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, та як наслідок, відсутність підстав для поновлення позивача на посаді, для стягнення грошового забезпечення та додаткової винагороди за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини (пункти 1 - 3 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначена у Дисциплінарному статуті Національної поліції України, затвердженому Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
У ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (надалі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Отже, службове розслідування може бути ініційовано як за заявами, скаргами та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, так і рапортів про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднього виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування щодо позивача було ініційовано на підставі доповідної записки командира БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капітана поліції О. Борзенка № 2743/41/26/1-2022 від 18.04.2022 про можливе порушення службової дисципліни працівником БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП. У вказаній записці зазначено, що з рапорту інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення в ході вибіркового перегляду відеозаписів з портативних відео реєстраторів працівників БПП під час реагування на подію «Крадіжка з квартири» позивач у ході спілкування наніс кілька ударів одному з учасників конфлікту, проте не зазначив у електронному рапорті про застосування фізичної сили.
Тому посилання позивача на відсутність заяв, скарг або інших звернень від громадян, зокрема ОСОБА_5 жодним чином не впливають на правомірність ініціювання службового розслідування на підставі службової записки командира БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП.
Інших доводів протиправності призначення службового розслідування ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містять.
У висновках службового розслідування відображено, що 13.04.2022 під час реагування на повідомлення про крадіжку з квартири (житлового будинку), зареєстрованому у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за №3057, позивач без попередження застосував стосовно ОСОБА_5 фізичну силу, не дотримавсь вимог пропорційності, необхідності та ефективності обраного поліцейського заходу, допустив застосування насильства, проявив жорстоке та принизливе ставлення до останнього, погрожував, використовував нецензурну лексику та вислови, що принижують честь і гідність людини, чим порушив Присягу працівника поліції, допустив вчинення дій, що підривають довіру та авторитет Національної поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби /а.с. 156/.
Матеріалами службового розслідування, копії яких наявні у матеріалах цієї справи, підтверджено, що 13.04.2022 на скорочений номер екстреного виклику поліції "102" надійшло повідомлення "Крадіжка з квартири (житлового будинку)", зареєстроване до єдиного обліку відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за №3057, щодо крадіжки телефону за адресою: АДРЕСА_1 . Для реагування на подію о 18:20 диспетчером був призначений наряд поліції "Залік-112", до складу якого, зокрема, входив позивач - інспектор - черговий відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_1 /а.с. 83-85/.
У ході службового розслідування та розгляду цієї справи, було досліджено відеозаписи з портативного відеореєстратора майора поліції ОСОБА_6 , який також перебував у складі наряду поліції "Залік-112" на місці події разом із позивачем, та встановлено, що 13.04.2022 у період часу з 19:21:08 по 19:32:00 майор поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 стоять поряд зі службовим автомобілем працівників БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП, останній кричить та, використовуючи нецензурну лайку, звертається до працівників поліції. Капітан ОСОБА_1 сміється і говорить "За других обстоятельств луснув бы тебя, заработал бы черепно-мозговую травму, (нецензурна лексика), и ходил бы еще (нецензурна лексика) с одной категорией", на що ОСОБА_5 відповідає нецензурною лайкою та провокує працівника поліції. Капітан поліції ОСОБА_1 говорить: "Ладно, все, (нецензурна лексика)". ОСОБА_5 підходить до капітана поліції ОСОБА_1 впритул та знімає окуляри, при цьому словесно продовжує провокувати останнього. Капітан поліції ОСОБА_1 говорить: "Отошел, (ненормативна лексика)", після чого штовхає ОСОБА_5 та останній падає в салон службового транспортного засобу. Капітан поліції ОСОБА_1 говорить: "Отошел, я тебя убью", на що ОСОБА_5 зі словами "Ты меня убьеш?" наносить удар ногою по нозі капітана поліції ОСОБА_1 . Майор поліції ОСОБА_6 робить крок назад та капітан поліції ОСОБА_1 штовхає ОСОБА_5 в салон службового транспортного засобу та починає наносити останньому удари руками, заштовхує його далі в середину салону та говорить: "Ты попутал?", після чого наносить удар ногою. Капітан поліції ОСОБА_1 піднімається в салон службового транспортного засобу та зі словами: "Ты перепутал, (нецензурна лексика)?" продовжує наносити удари".
За результатами перегляду цього відеозапису з портативного реєстратора №476530, що 13.04.2022 був закріплений на форменому одязі інспектора-чергового відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП майора поліції Єрохіна О.В. складено комісійний акт від 16.05.2022 /а.с. 109-111/.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 розділу І, пунктів 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, відеозапис з портативного відеореєстратора ОСОБА_6 є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
На відеозаписі видно та у висновку службового розслідування зафіксовано, що на місці події були присутні сторонні особи, які сидять на лавці біля під'їзду та спостерігають за подією /а.с. 62/, що свідчить про те, що описана вище поведінка працівника поліції стала відома стороннім спостерігачам, а отже, набула розголосу.
Позивач не спростовує обставин, які наведені у комісійному акті та на відео.
Твердження позивача про те, що суд першої інстанції описує лише дії ОСОБА_5 не відповідає дійсності, оскільки наведені як вислови позивача, які містять погрози, нецензурну лексику на адресу ОСОБА_5 , так і обставини фізичного впливу ОСОБА_1 на ОСОБА_5 (удари, поштовхи тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону №580-VIII поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 43 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 Закону №580-VIII поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора.
Отже за вказаних приписів застосування сили по відношенню до інших осіб має бути обґрунтоване та виправдане, крім того, на працівників поліції покладено обов'язок повідомляти про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.
Позивач у наданих в ході службового розслідування поясненнях вказав на застосування до ОСОБА_5 фізичної сили проте не повідомив свого керівника, оскільки ОСОБА_5 за медичною допомогою не звертався.
Колегія суддів вважає, що відсутність у поліцейського інформації про звернення особи, щодо якої поліцейським здійснювалося застосування фізичної сили, до закладів охорони здоров'я не скасовує обов'язку поліцейського повідомляти про таке застосування фізичної сили.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 6, 7, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
Згідно з абз. 1-5, 7-9, 11 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на повагу до гідності; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 розділу ІІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706, поліцейський не повинен піддавати катуванню затриманих осіб, допускати жорстоке, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, ставлення до них. Поліцейський повинен забезпечити людське ставлення та повагу до затриманої особи. Поліцейський може застосувати заходи поліцейського примусу до затриманої особи лише у передбачених законом випадках, з дотриманням вимог законності, необхідності, пропорційності та ефективності заходу.
Згідно з пунктами 2-5 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706, незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості.
Враховуючи, що у ході судового розгляду справи судами підтверджено, що висловлювання та дії позивача, які полягають у тому, що 13.04.2022 під час реагування на повідомлення про крадіжку з квартири, позивач без попередження застосував стосовно ОСОБА_5 фізичну силу, не дотримуючись вимог пропорційності, необхідності та ефективності обраного поліцейським заходу, допустив застосування насильства, проявив жорстоке та принизливе ставлення до останнього, погрожував, використовував нецензурну лексику та вислови, що принижують честь і гідність людини свідчать про порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 29, ч. 1 ст. 43, ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 6, 7, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 1-5, 7-9, 11 п. 1 розділу ІІ, пунктів 4, 5, 6 розділу ІІІ, пунктів 2-5 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Посилання позивача на те, що його притягнуто до відповідальності за порушення приписів, які мають загальний характер, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені приписи прямо забороняють поліцейському використовувати нецензурну лайку, принизливе ставлення до особи, погрози, застосування сили без попередження тощо.
Вказані порушення свідчать про порушення позивачем і приписів, які мають загальний характер, таких як то порушення присяги, знання чинного законодавства та своїх посадових (функціональних) обов'язків, поваги до прав, честі і гідності людини, утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України, утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини тощо.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІ Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з пунктами 1, 3 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
У п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.
На час вирішення відповідачем питання про обрання виду заходу дисциплінарного впливу на позивача, ОСОБА_1 мав не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, у тому числі, за порушення і норм, які позивач повторно порушив 13.04.2022.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.05.2022 №26 "Про застосування до працівника БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП дисциплінарного стягнення" вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1,2,3,6,7,9,11,13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", ч. 1 ст. 3, пунктів 1,2,3 ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1 розділу ІІ, пунктів 3,4 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 8,9 пункту 2 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або полії та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністрів внутрішніх справ України 27.04.2020 №357, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", до інспектора-чергового відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (пункт 2) /а.с. 140-142/.
В обґрунтування цього наказу зазначено, що у ході службового розслідування встановлено, що інспектор-черговий відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітан поліції ОСОБА_1 12.04.2022 під час реагування на повідомлення, зареєстроване до єдиного обліку Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області за №6287, не вжив заходів реагування на правопорушення, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України, допустив порушення норм професійної етики, а саме погрожував, іронізував, використовував ненормативну лексику.
Зазначене вище було враховано керівником при складенні службової характеристики інспектора - чергового відділення чергової служби БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області БПП капітана поліції ОСОБА_1 від 25 травня 2022 року /а.с. 138-139/, тоді як попередня службова характеристика позивача була складена 20 квітня 2022 року /а.с. 196/, тобто ще до дати притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.05.2022 №26.
Отже колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на протиправність спірних наказів з огляду на розбіжності у характеристиках позивача від 20 квітня 2022 року та від 25 травня 2022 року.
На підставі затверджених висновків, відповідачем ухвалено наказ № 318 від 27 травня 2022 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, зокрема про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора-чергового відділення чергової служби батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 .
Твердження позивача про те, що цей наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк у ньому не вказані дату, час та конкретні обставини вчиненого позивачем порушення спростовується змістом цього наказу (а.с. 18-19).
При цьому колегія суддів зауважує, що вказаний наказ ухвалено на підставі висновків службового розслідування, в яких, у свою чергу, детально описані обставини допущення позивачем порушення вимог чинного законодавства та їм надана відповідна правова оцінка.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина перша, друга статті 22 Дисциплінарного статуту).
Як свідчать матеріали справи, 11.06.2022 накази від 27.05.2022 №318 та від 11.06.2022 №845о/с оголошені позивачу за місцем проходження служби, того ж дня позивача ознайомлено з їх змістом особисто під підпис/а.с. 71-73/.
Посилання позивача на не оголошення змісту наказів особовому складу колегія суддів вважає необґрунтованим оскільки позивача ознайомлено зі змістом, а чинне законодавство не визначає процедури оголошення наказів, що стосується окремого працівника, перед усім складом відповідного органу.
Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 №318 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП" та від 11.06.2022 №845о/с "По особовому складу" в частині, що стосується позивача. Тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
З огляду на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів про його звільнення незаконним, у задоволенні вказаних вимог також слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 18 квітня 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок виплати грошового забезпечення визначає виключно Міністр внутрішніх справ України.
Загальновідомим є факт введення воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” (продовженого указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (наділа - Постанова № 168)
Відповідно до п. 1 Постанови № 168, у редакції, чинній з 02.04.2022, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Аналіз вказаної норми, в контексті спірних правовідносин, свідчить, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відомістю про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня 2022 року по червень 2022 року підтверджується отримання позивачем додаткової винагороди на підставі Постанови № 168 у квітні 2022 року у розмірі 25000 грн, у травні 2022 року у розмірі 5000 грн та у червні 2022 року у розмірі 18000 грн /а.с. 70/.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмові пояснення, за змістом яких за період з 26.03.2022 по 24.04.2022 позивачу нараховано додаткову винагороду у розмірі 25000 грн, враховуючи період тимчасової непрацездатності п'ять днів з 20.04.2022 по 24.04.2022. Із 20.05.2022 по 24.05.2022 включно позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 5000 грн за п'ять днів. Із 25.05.2022 по 11.06.2022 позивачу нараховано додаткову винагороду 18000 грн за вісімнадцять днів /а.с. 200-201/.
Матеріали справи свідчать, що позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за спірні періоди з 18.04.2022 по 24.04.2022 включно, з 20.05.2022 по 24.05.2022 включно, з 25.05.2022 по 11.06.2022 включно.
Отже спірні правовідносини, наразі, стосуються невиплати позивачеві спірної винагороди лише за період 25 квітня 2022 року - 19 травня 2022 року.
Відповідач вказує, що у вказаний період позивачу спірна винагорода не виплачувалася у зв'язку із відстороненням позивача від виконання службових обов'язків на підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №496 від 19.04.2022/а.с. 76-77/.
Вказане, на думку відповідача відповідає Методичним рекомендаціям щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, підписаних головою Національної поліції України І. Клименком (надалі - Методичні рекомендації).
Щодо посилання відповідача на необхідність застосовувати у спірних правовідносинах Методичним рекомендаціям, колегія суддів зазначає таке.
Постановою КМ № 793 від 07.07.2022, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Разом з цим, судом з приписів ч. 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських має право врегульовувати своїми нормативно-правовими актами Міністр внутрішніх справ України.
Отже, колегія суддів вважає, що голова Національної поліції України не наділений повноваженнями визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою.
На обґрунтування такої позиції, колегія суддів наводить такі доводи.
Статтею 117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають суб'єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Статтею 3 вказаного Указу Президента України передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 (далі-Положення).
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України (далі-Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм.
Отже, наведені Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом та ухвалений не уповноваженою на те особою, та, відповідно не може бути застосований до спірних правовідносинах.
На користь таких висновків суду свідчать такі нормативно правові акти:
- Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 серпня 2022 року № 484, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2022 р. за № 940/38276;
- Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2022 року № 525, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2022 р. за № 1141/38477, тощо.
Факт відсторонення позивача від виконання службових обов'язків, на переконання суду, не має значення для вирішення питання про виплату позивачеві спірної винагороди.
Разом з цим суд зауважує, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що розповсюдження дії п. 2-1 Постанови № 168 (в частині надання встановлених законом суб'єктам видання нормативно-правових актів, які регулюють порядок та умови виплати додаткова винагорода, визначеної Постаново № 168) не може впливати на право позивача отримати додаткову винагороду у порядку та на умовах, чинних на момент саме виникнення такого права - за період 25 квітня 2022 року - 19 травня 2022 року.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відтак, у період 25 квітня 2022 року - 19 травня 2022 року позивач мав право на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком про наявність підстав для стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою № 168 за період з 25 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року включно в сумі 25000 грн ((30000 грн/30 днів) * 25 календарних днів).
Натомість, позовні вимоги в частині стягнення за рахунок додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 18 квітня 2022 року по 24 квітня 2022 року та з 20 травня 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні, не підлягають задоволенню, оскільки за періоди з 18 квітня 2022 року по 24 квітня 2022 року та з 20 травня 2022 року по 11 червня 2022 року включно позивачу нараховано та виплачено спірну додаткову винагороду, а починаючи з 12 червня 2022 року відносини публічної служби ОСОБА_1 з відповідачем припинилися у зв'язку з реалізацією наказу № 845 о/с від 11.06.2022 "По особовому складу".
Слід також зазначити, що вимога в частині стягнення за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні спрямована на майбутнє, що також є підставою для відмови у її задоволенні, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянтів, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скаргі є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Департамента патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 440/5300/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко