21 березня 2023 р.Справа № 480/4487/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 р. (постановлену суддею Соп'яненко О.В.) по справі № 480/4487/22 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача у ненаданні йому інформації на його адвокатський запит від 27.06.2022 р. і зобов'язати відповідача невідкладно надати йому таку інформацію.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 р. позов задоволено. У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31200 грн. відмовлено.
23.12.2022 р. позивач направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив: стягнути на його користь всі судові витрати, у тому числі, пов'язані з наданням професійної допомоги у суді першої інстанції в розмірі 49000 грн.; поновити п'ятиденний процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 р.: відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат; заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 р. просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зазначена позивачем причина пропуску строку подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є поважною, внаслідок чого відсутні правові підстави для поновлення такого строку та розгляду заяви позивача про стягнення судових витрат.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. ст. 252 КАС України).
Таким чином, підставою для ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до п. 3 ч.1 ст.252 КАС України є не вирішення судом питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).
Аналогічний висновок щодо застосовування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі №620/2936/20.
Судовим розглядом встановлено, що рішення суду по справі № 480/4487/22 ухвалене 12.12.2022 р., а позивачем заяву про поновлення строку на подання заяви про стягнення судових витрат подано 23.12.2022 р.
В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач зазначив, що строк звернення до суду з заявою про стягнення судових витрат пропущено з поважних причин, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копію рішення суду від 12.12.2022 р., яку Сумським окружним адміністративним судом направлено на адресу позивача 19.12.2022 р., та позивач отримана позивачем отримав тільки 22.12.2022 р.
Проте, згідно із довідкою про доставку електронного листа від 14.12.2022 р., яка знаходиться в матеріалах справи, вищевказане рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 р. доставлено до електронного кабінету представника позивача 14.12.2022 р. о 15:34 год., а з заявою про ухвалення додатково рішення позивач звернувся лише 23.12.2022 р., тобто, з порушенням строку, передбаченого КАС України.
Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена позивачем причина пропуску строку подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є поважною, внаслідок чого відсутні правові підстави для поновлення такого строку та розгляду заяви позивача про стягнення судових витрат.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 229, 243, 252, 271, 286, 308, 313, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 р. по справі № 480/4487/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич