22 березня 2023 р. Справа № 440/3955/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, по справі № 440/3955/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс"
до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс", звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2021 №3314061/31618527;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс", в строки визначені нормами діючого законодавства: № 46 від 02.11.2020 на суму 3838,08 грн., в т.ч. ПДВ 639,68 грн., направлену на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.11.2021, реєстраційний номер документу 9317049218.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 листопада 2021 року №3314061/31618527.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02 листопада 2020 року №46, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (ідентифікаційний код 31618527) 30 листопада 2020 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240 грн. 50 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240 грн. 50 коп. (одна тисяча двісті сорок гривень п'ятдесят копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації. Так, за результатами опрацювання копій первинних документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" до податкової накладної №46 від 02.11.2020 на реалізацію 10 т піску на адресу ТОВ "НМУ"Електропівденмонтаж" встановлено, що платником порушено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2019 №520, а саме не надано договір з постачальником, тому не можливо встановити умови поставки. Крім того, надані платником первинні документи складено з порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме в видатковій накладній №2749 від 02.11.2020 не ідентифіковано посадову особу, яка здійснила отримання товару від продавця. Також відповідач зазначає, що обов'язок реальності господарської операції та її підтвердження належними документами покладається виключно на позивача. Крім того, зауважив, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Квант Плюс" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків з 22.08.2001, основним видом економічної діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Квант Плюс" (а.с. 25-26).
30.11.2020 ТОВ "Квант Плюс" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 02.11.2020 (отримувач (покупець) ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж") на пісок, код товару згідно з УКТ ЗЕД 2505, на загальну суму 3838,08 грн., в тому числі ПДВ - 639,68 грн. (а.с. 31, 83).
За результатами розгляду податкової накладної №46 від 02.11.2020 контролюючий орган 30.11.2020 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.4.79" направив ТОВ "Квант Плюс" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.11.2020 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2505, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." (а.с. 32, 33).
ТОВ "Квант Плюс" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.10.2021 №15, у якому зазначено, що детальне пояснення додається, додатки №11 (а.с. 34).
До вказаного повідомлення позивачем додано документи, копії яких містяться у матеріалах справи.
02.11.2021 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3314061/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.11.2020 №46 (а.с. 49-50).
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. Додаткова інформація: "не надано договір з постачальником, тому не можливо встановити умови поставки. Крім того, надані платником первинні документи складено з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме в видатковій накладній № 2749 від 02.11.2020 не ідентифіковано посадову особу, яка здійснила отримання товару від продавця.".
Позивач, вважаючи винесене відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2021 №3314061/31618527 протиправним та прийнятим без дотримання вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 02.11.2021 №3314061/31618527, складеної ТОВ "Квант Плюс" - є протиправним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).
Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналізуючи вище зазначені положення суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами розгляду податкової накладної №46 від 02.11.2020 контролюючий орган 30.11.2020 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.4.79" направив ТОВ "Квант Плюс" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.11.2020 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2505, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." Додатково повідомляємо: показник "D"=.4384%, "P"=744555,06.
Однак, у квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованої позивачем операції.
Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій, ТОВ "Квант Плюс" направило контролюючому органу пакет документів та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.10.2021 №15 (а.с. 34).
За змістом пояснень, наданих позивачем до повідомлення, 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ПЛЮС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (покупець) укладено договір поставки №1-01. 02.11.2020 сторонами була погоджена поставка товар (пісок) у на загальну суму 3838,08 грн., що підтверджується рахунком на оплату №1033 від 02.11.2020. 02.11.2020 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на адресу ТОВ «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» була здійснена поставка обумовленого товару, що підтверджується видатковою накладною №1124 від 02.11.2020 та актом прийому-передачі товару №1124 від 02.11.2020. Керуючись нормами податкового законодавства України, за результатами здійснення зазначеної господарської операції ТОВ «КВАНТ ПЛЮС" була складена та подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №46 від 02.11.2020, реєстрацію якої зупинено. Звернуто увагу, що станом на дату подання пояснень ТОВ «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» оплата за отриманий товар здійснена у повному обсязі. У поясненнях також наведено перелік документів, які надаються разом із поясненнями (а.с. 37-38).
До повідомлення позивачем додано копії документів, які містяться у матеріалах справи, а саме:
- копію договору поставки №1-01 від 02.01.2020, укладеного між ТОВ "Квант Плюс" (постачальник) та ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" (покупець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар - будівельні матеріали. Кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру та загальна вартість партії товару визначається сторонами у накладних на кожну таку партію товару. Загальна вартість товару за цим договором (ціна договору) визначається загальною вартістю товару, переданого постачальником покупцю за видатковими накладними протягом дії цього договору. Відповідно до пункту 2.3. зазначеного договору покупець проводить оплату товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, включаючи ПДВ до ціни товару, на протязі 30 (тридцяти) банківських днів з часу фактичної доставки товару. Строки та умови поставки товару визначені у розділі 3 зазначеного договору поставки, згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4 якого поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок. Місце поставки товару здійснюється за домовленістю сторін. Датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем та підписання накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін. Товар, що поставляється за цим договором, повинен супроводжуватися наступними документами: сертифікатом якості або паспортом виробника товару, який посвідчує відповідність названого товару вимогам відповідних технічних умов та її комплектність (якщо такі документи передбачені законодавством); видатковою накладною; іншими документами, необхідними для виконання цього договору та/або вимагається чинним законодавством України до товарів, що поставляються за цим договором. Відповідно до пункту 11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2020 року включно, але в буя та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 27-29);
- копію рахунку на оплату № 1033 від 02.11.2020, складеного ТОВ «Квант Плюс» покупцю ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" на товар - пісок кількістю 10 куб.м на загальну суму 3 838,08 грн., у тому числі ПДВ - 639,68 грн. (а.с. 39);
- копію видаткової накладної №1124 від 02.11.2020, складеної постачальником ТОВ «Квант Плюс», покупець - ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", на товар пісок кількістю 10 куб.м на загальну суму 3838,08 грн., у тому числі ПДВ - 639,68 грн. (а.с. 41, 72);
- копію акта прийому - передачі товару №1124 від 02.11.2020, яким постачальник ТОВ «Квант Плюс» передав, а покупець ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" прийняв пісок кількістю 10 м3, місце передачі: смт. Донець, Балаклійський район, Харківська область (а.с. 42);
- копію довіреності №194 від 02.11.2020, виданої ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" заступнику директора технічного Підгорному А.А. на отримання цінностей за рахунком №1033 від 02.11.2020 від ТОВ «Квант Плюс» (а.с. 43);
- копію платіжного доручення №UA67381021 від 09.12.2020 із зазначенням платника - ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", одержувача - ТОВ «Квант Плюс» на загальну суму 3838,08 грн., призначення платежу: за пісок згідно рах. №1033 від 02.11.2020, у т.ч. ПДВ 639,68 грн. (а.с. 40);
- копію рахунку на оплату №2290 від 27.10.2020, складеного ТОВ «Момот-Бетон» покупцю ТОВ «Квант Плюс» за товар пісок кількістю 10 куб м та доставку на загальну суму 3800,04 грн., у тому числі ПДВ - 633,34 грн. (а.с. 44);
- копію видаткової накладної №2749 від 02.11.2020, складеної постачальником ТОВ «Момот-Бетон», покупець - ТОВ «Квант Плюс», на товар пісок кількістю 10 куб м та доставку на загальну суму 3800,04 грн., у тому числі ПДВ - 633,34 грн. (а.с. 45);
- копію товарно-транспортної накладної №Р2749 від 02.11.2020 (замовник та вантажоодержувач: ТОВ «Квант Плюс»; вантажовідправник та автомобільний перевізник: ТОВ «Момот-Бетон», супровідний документ на вантаж: видаткова накладна №2749 від 02.11.2020) (а.с. 46);
- копію платіжного доручення № ГФ4232 від 28.10.2020 (платник - ТОВ «Квант Плюс», отримувач - ТОВ «Момот-Бетон») на загальну суму 3800,04 грн. із призначенням платежу: оплата за пісок згідно рах. №2290 від 27.10.2020, у т.ч. ПДВ 633,34 грн. (а.с. 48).
Отже, позивачем було надано до контролюючого органу відповідні первинні документи щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.
З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.
Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарських операцій позивачем, та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.
Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.
Суд також враховує, що для застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій необхідна сукупність таких умов: 1) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається 2) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не надано належної мотивації та причин віднесення поданої позивачем податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій, не зазначено деталізованого розрахунку показників величини постачання та величини залишку послуги (робіт), що унеможливлює підтвердити відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в квитанції відсутній конкретний перелік документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Наведене унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.
При цьому колегія суддів зазначає, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У контексті вищенаведеного слід також зауважити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
Зі змісту Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 02.11.2021 №3314061/31618527 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 02.11.2020 №46 у ЄРПН визначено ненадання платником податків копій документів: копій договорів, з додатками до них, по взаємовідносинам з ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" (отримувач згідно податкової накладної від 02.11.2020 №46).
Суд зазначає, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що податкову накладну від 02.11.2020 №46 позивач склав після настання першої з умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України (у даному випадку дата відвантаження товару), яка підтверджена видатковою накладною №1124 від 02.11.2020 та актом прийому - передачі товару №1124 від 02.11.2020 та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не надання позивачем контролюючому органу договору, укладеного між ТОВ "Квант Плюс" та ТОВ "Момот-Бетон", на думку суду, не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №46 від 02.11.2020, оскільки наявність чи відсутність такого договору не впливає на факт виникнення у позивача податкового зобов'язання з ПДВ після відвантаження товару контрагенту ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", на підтвердження чого до контролюючого органу було надано копію видаткової накладної № 1124 від 02.11.2020 та акт прийому - передачі товару №1124 від 02.11.2020.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем ТОВ Квант Плюс та ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж", а також між позивачем та ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Енергомаш" чи іншими контрагентами позивача, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Щодо доводів апеляційної скарги, що видаткова накладна від 02.11.2020 № 2749 містить виправлення тим самим є недопустимим доказом у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, факт здійснення господарських операцій має підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
Колегія суддів звертає увагу на те, що видаткова накладна №2749 від 02.11.2020 має такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату складання (02.11.2020); назву підприємства, від імені якого складено документ (ТОВ «Момот-Бетон»); зміст та обсяг господарської операції (пісок кількістю 10 куб м за ціною без ПДВ 208,33 грн. та доставка 10 кб м за ціною 108,34 грн. без ПДВ, всього із ПДВ 3800,04 грн., у тому числі ПДВ - 633,34 грн.), одиницю виміру господарської операції; посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У графі "отримав(ла)" цієї видаткової накладної №2749 від 02.11.2020 наявний підпис та печатка ТОВ "Квант плюс", однак, не зазначена посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від покупця ТОВ "Квант плюс".
Разом з тим, видаткова накладна №2749 від 02.11.2020, складена за господарською операцією на поставку товару та надання послуги позивачу ТОВ "Момот-Бетон".
Тоді як на підтвердження відвантаження товару ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" за договором поставки №1-01 від 02.01.2020 позивачем надано до контролюючого органу первинні документи: копію видаткової накладної №1124 від 02.11.2020 (а.с. 72) та акту приймання-передачі товару №1124 від 02.11.2020 (а.с. 105), що відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
У цих документах чітко зазначено, що від покупця ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" товар отриманий заступником директора технічного Підгорним А.А.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації спірної податкової накладної, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем спірних господарських операцій, ймовірності уникнення від виконання свого податкового обов'язку.
Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.11.2021 №3314061/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.11.2020 №46 ТОВ "Квант Плюс" є необґрунтованим та протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною від 02.11.2020 №46.
Згідно з п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Постанови № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.
Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням вище викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.11.2020 №46.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 року по справі № 440/3955/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 по справі № 440/3955/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва