16 березня 2023 р.Справа № 480/5615/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
представник позивача - Мальченко Д.В.
представник відповідача - Савченко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, повний текст складено 01.12.21 по справі № 480/5615/21
за позовом Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство"
до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Державне підприємство "Тростянецьке лісове господарство", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Сумській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2021 року: № 406118280701, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 64265 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16066 грн. 25 коп.; № 406218280702 яким збільшено частини прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету на 235378 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року адміністративний позов Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що під час перевірки позивача встановлено ряд порушень податкового законодавства. Так, витрати на поліпшення основних фондів, а саме доріг у лісництвах та приміщення гаражів, віднесені до собівартості продукції. Тим самим занижено фінансовий результат до оподаткування на 357028 грн. Зауважив, що судом першої інстанції не було враховано, що згідно положень бухгалтерського обліку поточний ремонт основного засобу є роботи для підтримання об'єкта в робочому стані, тоді як поліпшенням є роботи, які збільшують термін корисного використання об'єкта. Виконані ремонті роботи за їх обсягом та видами не є поточним ремонтом, а є саме поліпшенням основних засобів. У зв'язку з заниженням фінансового результату позивач занизив частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами на загальну суму 235378 грн. Вважає, що податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивач, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено планову документальну перевірку ДП «Тростянецьке лісове господарство» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2021 року №2615/18-28-07-01-07/00992993/33.
Перевіркою встановлено порушення ДП «Тростянецьке лісове господарство»:
п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого ДП «Тростянецьке лісове господарство» занижено податок на прибуток всього у сумі 64 265 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 11 831 грн., за 2019 рік на суму 8479 грн, за 2020 рік на суму 43955 грн.;
п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, п.1 ст. 11-1 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності", п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 “Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями” чим занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями у сумі 235 378 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 40424 грн, за 2019 рік у сумі 34 765 грн, за 2020 рік у сумі 160189 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено, що на порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України ДП «Тростянецьке лісове господарство» занизило фінансовий результат до оподаткування у сумі 357 028 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 65 729 грн, за 2019 рік у сумі 47 107 грн, за 2020 рік у сумі 244 192 грн, за рахунок віднесення до витрат підприємства витрат пов'язаних з поліпшенням основних фондів, а саме: проведених капітальних ремонтів основних засобів (автомобільних доріг у Краснянському лісництві, Нескучанському лісництві, Тростянецькому лісництві та ремонту приміщення будівлі гаражів (склад ПММ), які відображені у звіті про фінансові результати за формою №2 по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» і відповідно занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2021 року: №406218280701 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку, що сплачується державними підприємствами до державного бюджету у сумі 235 378 грн.; №406118280701 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства в розмірі 80331,25 грн., в тому числі основний платіж - 64265 грн, штрафна санкція - 16066,25 грн).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності висновків про безпідставне віднесення позивачем витрат, пов'язаних з ремонтом доріг та гаражів до витрат звітного періоду, а не на поліпшення основних засобів. Відповідно, є безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем оподатковуваного доходу та частки прибутку (доходу), що підлягає перерахуванню до державного бюджету.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.п.14.1.156-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України)
Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу
Відповідно до ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (з наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 “Основні засоби”, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509 визначено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 розрізняють слідуючи види витрат:
- витрати, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом;
- витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
Згідно положень бухгалтерського обліку поточний ремонт основного засобу є роботи для підтримання об'єкта в робочому стані, тоді як поліпшенням є роботи, які збільшують термін корисного використання об'єкта.
Відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
Так, для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Відповідно до національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73 встановлено, що активи підприємства - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Витрати підприємства - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
В ході перевірки встановлено, що ДП «Тростянецьке лісове господарство» було проведено поліпшення основних засобів.
Так, згідно договору №02-08-151 підряду на ремонт дороги лісогосподарського призначення квартал 28, 29, 33, 34, 39, 40, 45, 57, 63 с. Лучка код 103040058 в Нескучанському лісництві від 03.05.2017 ФОП ОСОБА_1 (Генпідрядник) виконував роботи по ремонту дороги. Акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року - ремонт дороги лісогосподарського призначення «квартал 28, 29, 33, 34, 39, 40, 45, 57, 63 с. Лучка код 103040058 у Нескучанському лісництві» на суму 48 918,60 грн.
Згідно договору №0408-152 підряду на ремонт автомобільної дороги лісогосподарського призначення у Тростянецькому лісництві від 03.05.2017 ФОП ОСОБА_1 (Генпідрядник) виконував роботи по ремонту дороги. Акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року - ремонт дороги лісогосподарського призначення у Тростянецькому лісництві на суму 16 810,75 грн.
Згідно договору №75 підряду на поточний ремонт приміщення будівлі гаражів (склад ПММ) від 03.11.2019 ФОП ОСОБА_1 (Генпідрядник) виконував роботи по ремонту приміщення будівлі гаражів. Акт № 28 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року - ремонт приміщення будівлі гаражів (склад ПММ) на суму 47107,04 грн.
Згідно договору №57 підряду на ремонт автомобільнох дороги лісогосподарського призначення у Краснянському лісництві кв. 15-22 від 01.10.2020 року ФОП ОСОБА_1 (Генпідрядник) виконував роботи по ремонту автомобільної дороги. Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року - ремонт автомобільної дороги лісогосподарського призначення у Краснянському лісництві кв. 15- 22 на суму 120743,47 грн.
Згідно договору №54 підряду на ремонт автомобільної дороги лісогосподарського призначення у Нескучанському лісництві від 01.12.2020 року ФОП ОСОБА_1 (Генпідрядник) виконував роботи по ремонту автомобільної дороги. Акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року - ремонт автомобільної дороги лісогосподарського призначення у Нескучанському лісництві на суму 123 448,79 грн.
При проведенні робіт на дорогах ДП «Тростянецьке лісове господарство» було проведено виправлення профілю основ гравійних з додаванням нового матеріалу, улаштування дорожних корит та напівкоритного профілю з застосуванням автогрейдерів, улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску, планування доріг механізованим способом, ремонт щебеневих основ доріг з залученням катків та автогрейдерів.
Проведені роботи не є профілактичними роботами та усуненням дрібних пошкоджень та несправностей.
Для проведення ремонтних робіт було залучено спеціальну техніку та матеріали, здійснено планування доріг, улаштування основ, ремонт.
Отже проведено комплекс заходів, спрямованих на відновлення дороги, що призведе до збільшення строку її служби та користування.
Згідно наданих актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що результатом проведених робіт є зростання терміну корисного використання об'єктів, а не їх поточний ремонт.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ДП «Тростянецьке лісове господарство» ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи судом не надано підтверджуючих документів щодо необхідності проведення ремонтних робіт доріг, не надано акти дефектності або інші документи які свідчать про необхідність проведення ремонтних робіт доріг.
Відповідно до п.5.2, п. 5.3 ст. 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, які стосуються утримання житлових будинків і прибудинкових територій, але ними можна скористатися для класифікації ремонтних робіт за будь-якою нерухомістю визначено основні поняття ремонтів:
поточний ремонт будівель і споруд - це роботи із систематичного та своєчасного запобігання передчасного зносу частин будівель, споруд та інженерного обладнання шляхом проведення профілактичних заходів та усунення дрібних пошкоджень і несправностей;
капітальний ремонт будівель і споруд - комплекс технічних заходів, спрямованих на відновлення або заміну зношених конструкцій і деталей будівель та споруд на більш довговічні (міцні) та економічні;
реконструкція - це комплекс будівельно-монтажних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних характеристик приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування і переобладнання, надбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників у відповідність з нормативно-технічними вимогами.
Судова колегія вважає, що контролюючий орган мав законні підстави для застосування в акті перевірки не лише норм Податкового кодексу України, а й інших нормативно - правових актів, які містять дефініції понять «поточний» та «капітальний» ремонт.
Щодо ремонтних робіт приміщення гаражів, то в ході проведення перевірки було встановлено проведення таких робіт: ремонт дерев'яних перекриттів із заміною накату з дошок, розбирання міжповерхових перекриттів, улаштування перекриттів, улаштування дерев'яних сходів, улаштування укосів, ремонт штукатурки внутрішніх стін, фарбування нових поверхонь, улаштування бетонних покриттів підлоги, установлення дверних полотен з коробами, а отже проведення капітальних ремонт приміщення гаража.
Отже, проведені ремонтні роботи були направлені на відновлення приміщення гаражів та збільшення строку їх використання. Роботи з ремонту приміщення гаражів були задіяні комплексно на всіх ділянках приміщення (стеля, підлога, стіни, вікна), що не є профілактичними роботами або поточним ремонтом з метою запобігання передчасного зносу.
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено, що ДП “Тростянецьке лісове господарство” завищено “Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” на загальну суму 357028 грн за рахунок віднесення до витрат підприємства витрат пов'язаних з поліпшенням основних фондів.
Також, в ході проведення перевірки встановлено, що на порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, п.1 ст. 11-1 Закону України від 21 вересня 2006 року №185- V "Про управління об'єктами державної власності", п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 “Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями” ДП «Тростянецьке лісове господарство» занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями у сумі 235 378 грн., а саме: за 2017 рік у сумі 40424 грн. (53898 грн. х 75%); за 2019 рік у сумі 34 765 грн. (38628 грн. х 90%); за 2020 рік у сумі 160 189 грн. (200 237 грн х 80%).
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Згідно п. 1 ст. 11-1 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V "Про управління об'єктами державної власності" державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 “Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями” (зі змінами та доповненнями) (надалі - Порядок № 138).
Так, згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями” (зі змінами та доповненнями) частина чистого прибутку до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі: 2017 рік - 75 відсотків; 2019 рік - 90 відсотків; 2020 рік - 80 відсотків.
Частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. При цьому, п. 1 ст. 11 Закону № 996 встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Положеннями ст. 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Згідно з Порядком № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Пунктом 2 статті 3 Закону №996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем доведено правомірність висновків про безпідставне віднесення позивачем витрат, пов'язаних з ремонтом доріг та гаражів до витрат звітного періоду, а не на поліпшення основних засобів.
Таким чином, є правомірними висновки відповідача про заниження позивачем оподатковуваного доходу та частки прибутку (доходу), що підлягає перерахуванню до державного бюджету.
Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги про їх скасування є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року по справі № 480/5615/21 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 по справі № 480/5615/21 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство" відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 22.03.2023 року