22 березня 2023 р.Справа № 615/575/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Валківського районного суду Харківської області від 15.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Токмакова А.П., м. Валки, по справі № 615/575/22
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) в якому просить скасувати постанову серії БАВ №265277 від 10.06.2022, якою до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 10.06.2022 о 07:17 год. на 345 км а/д Київ-Харків-Довжанський дійсно керував т/з, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, оскільки у зв'язку із введеним 24.02.2022 воєнним станом на території України СЦ МВС України в Харківській області не працювали, тому протягом 10 діб з моменту отримання митних документів - 14.02.2022 не міг його зареєструвати, користувався автомобілем на підставі договору купівлі-продажу.
Вказав, що після зупинки пред'являв відповідачу поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників т/з від 10.06.2022.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 15.09.2022 року по справі № 615/575/22 позов ОСОБА_2 - задоволено повністю.
Постанову серії БАВ №265277 від 10.06.2022, винесену інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Гнітько Дмитром Олександровичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. - скасовано.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП - закрито.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважаючи оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного рішення, просить скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 15.09.2022 року по справі № 615/575/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2022 інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Гнітько Д.О. винесено постанову серії БАВ №265277 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він 10.06.2022 о 07:17 год. на 345 км а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_2 керував т/з Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , який не зареєстрований у встановленому законом порядку протягом 10 діб з моменту отримання митних документів в СЦ МВС та не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників т/з, чим порушив вимоги п.2.9в, 30.1 ПДР України. Цією ж постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
За інформацією ТСЦ ВМС №5341 від 02.08.2022, згідно Єдиного державного реєстру т/з автомобіль Skoda Superb, № кузова НОМЕР_2 , пройшов митне оформлення 04.11.2021, однак станом на 02.08.2022 відсутня інформація стосовно його державної реєстрації.
Згідно акту приймання-передачі №01/59999 від 14.02.2022, ОСОБА_2 прийняв, а ТОВ «Полюс Брок» в особі директора ОСОБА_3 передав на основі договору купівлі-продажу №01/59999 від 14.02.2022 автомобіль Skoda Superb, № кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , автомобіль Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_4 .Н., № кузова НОМЕР_2 , зареєстрований 02.08.2022 в ТСЦ МВС №6349, власник - ОСОБА_2 .
Як вбачається зі змісту полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з серії АР №2916701, ОСОБА_2 10.06.2022 застрахував автомобіль Skoda Superb № кузова НОМЕР_2 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та спростовували пояснення позивача, приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.77 КАС України, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Верховний Суд в постанові від 25 вересня 2019 року в справі №127/19283/17 наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Згідно частини 6 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 статті 126 КУпАП визначає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. №1371).
Пунктом 7 зазначеного Порядку (в редакції станом на час вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;
Згідно до п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення.
Пунктом 30.1 ПДР України вказано, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Крім того, виходячи з приписів ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху, відповідач має право перевіряти наявність у позивача посвідчення водія, реєстраційних документів та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тому, наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та страховий поліс (сертифікат).
Судом встановлено, що станом на 02.08.2022 за інформацією ТСЦ ВМС №5341 згідно Єдиного державного реєстру т/з автомобіль Skoda Superb, № кузова НОМЕР_2 , пройшов митне оформлення 04.11.2021 р.. 14.02.2022 року згідно до акту приймання-передачі №01/59999 ОСОБА_2 прийняв у власність автомобіль Skoda Superb, № кузова НОМЕР_2 на основі договору купівлі-продажу №01/59999 від 14.02.2022.
Свідоцтвом НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу підтверджено, що реєстрація автомобілю Skoda Superb, № кузова НОМЕР_2 відбулася 02.08.2022 року.(а.с.46)
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач 10.06.2022 року керував транспортним засобом незареєстрованим у встановленим законом порядком, чим допустив порушення правил 2.9 ПДР та 30.1 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на незаконність постанови про притягнення до адміністративної вілповідальності з огляду на те, що позивач був позбавлений права зареєструвати автомобіль у встановлений законодавством термін у зв'язку із введення 24.02.2022 воєнного стану на території України, а тому він мав підстави керувати незареєстрованим автомобілем,виходячи з наступного.
Згідно п.7 постанови КМУ від 7.09.1998 №1388 (в редакції станом на час вчинення адміністративного правопорушення) встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Отже, приписи п.7 вищезазначеної постанови та п. 2.9 ПДР містять заборону на керування та експлуатацію транспортних засобів не зареєстрованих в установленому законом порядку.
Відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП настає саме за керування водієм транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, а не за відсутність реєстрації транспортного засобу у визначеним законом строк.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що транспортний засіб не був зареєструваний на час вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що позивач керував не зареєстрованим траспортним засобом, то зазначене дає підстави вважати про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Стосовно посилання позивача про наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників т/з від 10.06.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 2.1 ПДР України вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п.21.2 ст.21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 1 липня 2004 року, контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.(п.21.3 ст.21 Закону України №1961-IV)
Пунктом 21.4 ст.21 Закону України №1961-IV встановлено, що у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що на момент керування транспортним засобом особа повинна мати при собі чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з серії АР №2916701, вбачається, що ОСОБА_2 10.06.2022 застрахував автомобіль Skoda Superb № кузова НОМЕР_2 зі строком дії страхового полісу з 11.06.2022 року.
Отже, даний поліс почав діяти лише з 11.06.2022 року, а тому станом на 10.06.2022 у позивача був відсутній чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
В матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського згідно якого встановлено, що позивач не заперечував відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому твердження позивача, що ним було надано відповідачу поліс, колегія суддів вважає безпідставним.
Таким чином, відповідачем доведено, що у діях позивача 14.05.2019 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений п. 2.1 ПДР України та за яке передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Твердження позивача щодо позбавлення його можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема правом на правову допомогу, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейський пояснив суть вчиненого правопорушення та роз'яснив права, а позивачем жодних клопотань щодо надання йому часу для отримання правової допомоги не заявлялося.
Таким чином, інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Гнітьком Д.О. дотримано всі вимоги до порядку процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Доводи позивача про те, що він не був учасником розгляду оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відеозаписом було зафіксовано розгляд справи та те, що в присутності позивача було оголошено постанову серії БАВ №265277 від 10.06.2022 року, а також відмову позивача від отримання даної постанови.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що вчинення позивачем порушень п. п. 2.1. (ґ) та п.30.1 ПДР підтверджено належними і допустимими доказами, а тому слід вважати доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 6 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП
З урахуванням встановленого та викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та спростовували пояснення позивача.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 15.09.2022 року по справі № 615/575/22 прийнято з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що є підставою для скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 15.09.2022 по справі № 615/575/22 скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту патрульної про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко