22 березня 2023 року справа №200/17688/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,
секретар судового засідання - Усенко Т.І.,
за участю: представника відповідача - Зубар М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/17688/21 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій з незарахування до вислуги років пільгову вислугу років 06 років 07 місяців 00 днів на підставі довідок Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях № 1009 від 17.12.2018 року, від 19.11.2019 року № 1111; зобов'язання провести нарахування за вислугу років пільгову вислугу років 06 років 07 місяців 00 днів та вважати загальну вислугу років 15 років-11 місяців 07 днів; стягнення одноразової грошової допомоги в сумі 34100,62 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року позов задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив, що за пільгові роки виплата не нараховується, а враховуються лише календарні роки служби, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 24.11.2020 року у справі № 822/3008/17.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач є учасником бойових дій.
За витягом з наказу СБУ від 16.11.2018 року 1472-ос позивача звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61, підпункту «д» пункту 62 та підпункту «д» пункту 88-1 (через такі сімейні обставини або інші поважні причини) у запас Служби безпеки України по Головному управлінню Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях; календарна вислуга років на 1 жовтня 2018 року складає 9 років 02 місяці 11 днів (а.с. 15).
Згідно витягу з наказу ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях від 26 листопада 2018 року 689-ос позивача виключено зі списків особового складу з 27 листопада 2018 року в запас Служби безпеки України; вислуга років на день виключення зі списків особового складу складає: календарна 09 років 04 місяці 11 днів, в пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 00 днів, всього 15 років 11 місяців 07 днів (а.с. 16).
Листом ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях від 10.11.2021 року 7812/9/Г-375/11/149 повідомлено, що згідно абзацу другого пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абзацу четвертого пункту 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 право військовослужбовців, які звільняються за вищевказаною підставою, на виплату одноразової грошової допомоги пов'язується з наявністю у них вислуги років 10 років і більше. Під застосованим у них терміном «вислуга років» слід розуміти вислугу років у календарному обчисленні. Календарна вислуга років на день виключення зі списків особового складу склала 09 років 04 місяців 11 днів. Відтак, наявна у позивача вислуга років менша, ніж визначена законодавством (10 років і більше). Отже, позивач не набув право на виплату одноразової допомоги (а.с. 20-21).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірним при апеляційному перегляді є наявність правових підстав для стягнення одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби через відсутність календарної вислуги 10 років і більше.
За ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2229-ХІІ «Про службу безпеки України» (дал і- Закон 2229-ХІІ) на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
Згідно статті 21 Закону 2229-ХІІ трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, регулюються законодавством України про працю.
За ст. 27 Закону 2229-ХІІ військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства. Право на пільги зберігається за військовослужбовцями Служби безпеки України, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років. Соціальний захист працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю.
Згідно абз. 4 п. 10 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, військовослужбовець, що звільнений з військової служби за закінченням контракту, крім військовослужбовців строкової військової служби, має право на виплату одноразової грошової допомоги за наявності вислуги 10 років і більше. При цьому законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової тощо).
За абз. 2 п. 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Суд звертає увагу, що ця правова норма не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги.
Крмі того, поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 25/50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом в постанові від 21.04.2021 року у справі № 380/2427/20.
За матеріалами справи позивача звільнено з військової служби на підставі підпункту «а» пункту 61, підпункту «д» пункту 62 та підпункту «д» пункту 88-1 (через такі сімейні обставини або інші поважні причини).
На момент звільнення позивача його календарна вислуга становила 09 років 04 місяці 11 днів, в пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 00 днів, всього 15 років 11 місяців 07 днів.
За вказаних обставин суд зазначає, що відповідно до правил п. 2 статті 15 Закону № 2011 позивач, який має вислугу більше 10 років, набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (9 років).
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/17688/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 березня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв