Справа № 521/2309/23
Номер провадження:1-кс/521/549/23
01 лютого 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164470000031 від 21.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
21.01.2023 до чч відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102 від судового експерта ОНДЕКЦ ОСОБА_4 про те, що за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 15, при огляді та перевірці транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ознаки підробки ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу- НОМЕР_2 (ЖЄ01246)
Сектором дізнання відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області 21.01.2023 відомості щодо вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023164470000031 за ст. 290 КК України.
21.01.2023 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 15, було виявлено, що фрагмент номерної деталі WV1ZZZ70Z2X126662 вварений в кузов автомобіля реципієнта не в заводських умовах, у зв'язку з чим було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 19.06.2015 року на ім'я ОСОБА_6 , яке було упаковано у сейф-пакет PSP1090986. Також було вилучено транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 та ключі від вищевказаного транспортного засобу, які було поміщено до штраф-майданчика № 7, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. 1-а Станційна, 27а.
21.01.2023 постановою дізнавача вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, до суду не з'явилась. Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається за участю слідчого та/або прокурора. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали надані до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, оскільки прокурором доведена необхідність застосування арешту майна, з наступних підстав.
Прокурором доведено, що є достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а отже, вони відповідають критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КК України.
Частиною 1 статті 167 КПК України, встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно п.1,3 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди або являються предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним оборотом.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Крім того, незастосування заборони на використання вказаного майна, може привести до наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164470000031 від 21.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 21.01.2023 в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 15, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 19.06.2015 на ім'я ОСОБА_6 , транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , та ключі від нього.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити дізнавачу та прокурору, в порядку передбаченому Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1