Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/45/22
Провадження № 2/506/13/23
09.03.2023 року с.м.т. Окни
09 березня 2023 року Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретарів Яцькова К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права довічного успадковуваного володіння землею,
26.01.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права довічного успадковуваного володіння землею.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 1991 році він звернувся до Красноокнянської районної ради народних депутатів про виділення йому у довічне успадковуване користування земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства і 30.08.1991 року рішенням Красноокнянської районної ради Одеської області №41 «Про виділення громадянам земельних часток для ведення сільськогосподарського (фермерського) господарства» йому було виділено 30 га сільгоспугідь та 30 га рідколісся на території Чорнянської сільської ради. На підставі вказаного рішення йому було видано державний акт на довічне успадковуване володіння землею загальною площею 50,0 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №7.
Від спадкоємців СФГ «Демянова» він дізнався, що на земельні ділянки, які вони обробляють, виготовлено кадастрові номери та, згідно з інформацією ДЗК, вказані ділянки не перебувають у користуванні. Дослідивши публічну кадастрову карту, ним було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 своєю площею та конфігурацією не повністю співпадають із земельною ділянкою, виданою йому , ОСОБА_1 в користування, а частина земельних ділянок, а саме: з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, вміщають в себе землі, які були видані в користування ОСОБА_2 .
Відвідавши Окнянську селищну раду, ним з'ясовано, що селищна рада вважає земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 належать селищній раді і та вважають, що вказані земельні ділянки не передавались будь-кому у користування, при цьому, мають намір вирішити питання про надання цих земельних ділянок фізичним особам у власність в порядку приватизації для ведення особистого селянського господарства , при цьому податки за користування земельною ділянкою від нього відповідачі приймають.
Позивач вважає, що його право слід захистити шляхом скасування реєстрації права власності та кадастрових номерів 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 на земельні ділянки, а також визнанням за ним права на довічне успадковуване володіння землею згідно з Державним актом, виданим на підставі рішення Красноокнянської районної ради народних депутатів Красноокнянського району Одеської області Української РСР №41 від 30.08.1991 року.
При цьому, позивач посилається на Закон України «Про державний земельний кадастр», яким, зокрема, встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Як вказує позивач, земельна ділянка, яка перебуває в його користуванні вважається такою, що сформована, бо право користування нею у нього виникло ще у 1991 році, а внесення інформації до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 з площею та геометричними параметрами, які накладаються на частину раніше сформованих земельних ділянок та без зазначення в реєстрі інформації про перебування земельних ділянок в постійному користуванні порушує його права і свідчить про невизнання відповідачами його права користування землею.
Позивач вказує, що відповідно до Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української УРСР для ведення селянського (фермерського) господарства. Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
Крім цього, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції, яка була чинною на момент виникнення права постійного успадкованого володіння землею, було встановлено: «4. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України. 5. Голова селянського (фермерського) господарства може доручати виконувати свої обов'язки і використовувати права голови одному з членів господарства».
З огляду на вказане, позивач вважає, що набув своє право на довічне успадковуване володіння землею у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення у нього такого права та посилається на п.8 Постанови ВРУ від 13.03.1992 року №2200 «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі», згідно з яким громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.
Отже, позивач зазначає, що особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за законом, не може бути позбавлена права на таке володіння.
Таким чином, позивач просив суд скасувати реєстрацію права власності відповідача - Окнянської селищної рада Подільського району Одеської області на земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 та скасувати вказані кадастрові номери та визнати за ним , ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 ,/ право довічного успадковуваного володіння землею загальною площею 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Красноокнянської ради народних депутатів від 30.08.1991 року за №41, з правом замовлення та розроблення технічної документації із землеустрою для уточнення площ земельних ділянок, встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), інших видів землевпорядної документації, одержання кадастрового номера та державної реєстрації права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками.
Ухвалою суду від 31.01.2022 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.
Крім цього, за клопотанням позивача, судом витребувано від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином завірену копію землевпорядної документації, на підставі якої ОСОБА_1 на підставі рішення Красноокнянської ради народних депутатів від 30.08.1991 року за №41 було видано державний акт, зареєстрований в книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №7.
Від представника відповідача - Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 на підставі Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 05.12.2020 року, складеного відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №31-ОТГ від 05.12.2020, із державної власності передані у комунальну власність Окнянській селищній раді, як землі запасу з цільовим призначенням 16.00 (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). На зазначені земельні ділянки право комунальної власності Окнянська селищна рада отримала 25.01.2021 року, після приєднання Чорнянської сілської ради до Окнянської селищної ради. Відповідач вважає, що право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 Окнянська селищна рада набула у законний спосіб і тому, на думку відповідача, немає підстав для скасовувати цього право /а.с.32-33/.
Від представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі /а.с. 75-83/. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що за інформацією Відділу №6 управління надання адміністративних послуг від 24.0622022 №1032/486/-22-0.116 згідно обліково реєстраційних даних відсутня будь-яка інформація стосовно реєстрації та видачі державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею на ім'я ОСОБА_1 на території Чорнянської сільської ради Подільського району Одеської області площею 30 га для ведення селянського (фермерського) господарства в Книзі реєстрації. Також відсутні дані щодо наявності рішення Чорнянської сільської ради від 30.08.1991р. №41 «Про виділення громадянам земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства на території Чорнянської сільської ради» та документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
Як зазначає представник відповідача, земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0485, 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0480 були сформовані в результаті проведення процедури інвентаризації земель та внесені в ДЗК на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 25.11.2019 р., розробленої ДП «Центр державного земельного кадастру» Одеська регіональна філія, яка проводилась згідно державної програми /а.с. 81, 82, 83/. Вказані земельні ділянки були передані Головним управлінням Окнянській селищній раді згідно з актом прийому-передачі від 05.12.2020 р. За даними ДЗК, на вказані земельні ділянки зареєстровано право комунальної власності /зворот а.с.77, 80/.
Щодо вимоги позивача про скасування кадастрових номерів земельних ділянок, представник відповідача зазначив, що відповідно до частини 6 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачені ч.10. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: у разі
- поділу чи об'єднання земельних ділянок;
- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
При цьому, представник відповідача зазначає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки допускається виключно за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Представник відповідача зазначає , що позивачем не заявлено вимоги щодо скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок, без якої, на думку представник відповідача, неможливе скасування в державному реєстрі кадастрових номерів. Тому, на переконання представника відповідача, позовна вимога щодо скасування кадастрових номерів не підлягає задоволенню.
Відповіді на відзиви представників відповідачів від позивача не надходило.
Ухвалою від 23.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог, представник позивача - адвокат Дрогобецька Т.Ю. також підтримала позовні вимоги, викладені у позовній заяві, доповнивши, що діями відповідачів порушене його право на вільне володіння, користування та розпорядження законно набутим майном.
У подальшому позивач та представник позивача - адвокат Дрогобецька Т.Ю. в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, однак від представника позивача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та розгляд даного питання у відсутність позивача та представника позивача /а.с.166/.
Ухвалою суду від 09.03.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, а розгляд справи проведено у відсутність позивача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.
Представник відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання у його відсутність /а.с.164/. Тому судове засідання проведено у відсутність представника відповідача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином на офіційну електронну адресу державного органу, у відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому судове засідання проведено у відсутність представника відповідача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Рішенням Чорнянської сільської ради народних депутатів Красноокнянського району Одеської області п'ятої сесії двадцять першого скликання від 26.04.1991 року № 15 «Про виділення землі фермерським господарствам», розглянувши, у тому числі, заяву ОСОБА_1 про виділення землі для ведення селянського (фермерського) господарства, сільська рада вирішила просити районну раду народних депутатів виділити земельну ділянку у розмірі 60 га для ведення СФГ ОСОБА_1 /а.с.16/.
27 травня 1991 року за №41 Красноокнянська районна рада народних депутатів узгодила дозвіл на початок робіт по виробництву продовольства на землях колишнього селе Веселий Кут на підставі рішення сесії Чорнянської сільської ради №18 від 26.04.1991 року /а.с.15/.
Рішенням Красноокнянської районної ради народних депутатів від 30.08.1991 року №41 «Про виділення громадянам земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства», у тому числі, ОСОБА_1 надано із земель запасу у довічне успадковуване володіння землею для ведення селянського (фермерського) господарства 30 га сільгоспугідь та 30 га рідколісся на території Чорнянської сільської ради народних депутатів /а.с.11, 12/.
На підставі рішення Красноокнянської районної ради народних депутатів від 30.08.1991 року № 41, ОСОБА_1 видано державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, площею 50 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Чорнянської сільської ради. Земля видана в довічне успадковувань володіння для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №7 /а.с.17-19/.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), 30.08.1991 року проведено первинну державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства «КОНОВАЛЬЧУК», правовий статус суб'єкта - юридична особа, керівник - ОСОБА_1 /а.с.13/. Зазначене також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №167218, згідно з яким підтверджується державна реєстрація селянського (фермерського) господарства «КОНОВАЛЬЧУК», місцезнаходження юридичної особи - 67911, Одеська обл., Красноокнянський район, село Чорна /а.с.14/.
Як вбачається з Інформації з Державного земельного кадастру про власності та речові права на земельну ділянку:
- власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123185700:01:001:0480; 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0485, вказана Окнянська селищна рада Одеської області. Право власності зареєстровано 25.01.2021 року Окнянською районною державною адміністрацією Одеської області, форма власності комунальна, цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) /а.с.20, 21, 22/;
Згідно відповіді Окнянської селищної ради Одеської області від 21.01.2021 року на інформаційний запит Асоціації Аграріїв Подільського району, земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0480; 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0485 (дата державної реєстрації земельної ділянки 18.12.2019) на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну від 05.12.2020р., складеного відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №31-ОТГ від 05.12.2020 передані Окнянській селищній раді, як землі запасу з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). Право комунальної власності Окнянська селищна рада отримала 25.01.2021 р., після приєднання Чорнянської сільської ради до Окнянської селищної ради /а.с.24/.
Представником відповідача - ГУ Держгеокадастру в Одеській області, на підтвердження викладеного у відзиві на позовну заяву надано до суду копію наказу Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 05.12.2020 №31-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», згідно з яким Окнянській селищній раді Окнянського району Одеської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2238,6368 га, які розташовані на території Подільського (Окнянського) району Одеської області, згідно з актом-передачі /а.с.77/.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.12.2020 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 5123185700:01:001:0480; 5123185700:01:001:0481, 5123185700:01:001:0485 входять до переліку земель, переданих згідно із вказаним актом приймання-передачі /зворот а.с.77, а.с.78-80/.
На виконання ухвали суду, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області повідомлено, що за інформацією відділу №6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.02.2022 №0-15-0.116-959/340-22, згідно з наявними Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації та видачі ОСОБА_1 державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею. Також за даною інформацією, у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу №6, документація із землеустрою також відсутня /а.с.127/.
Суд звертає увагу на те, що на час прийняття Красноокнянською районною радою Одеської області рішення від 30.08.1991 року №41 «Про виділення громадянам земельних часток для ведення сільськогосподарського (фермерського) господарства» ОСОБА_1 було виділено 30 га сільгоспугідь та 30 га рідколісся на території Чорнянської сільської ради у довічне успадковуване володіння землею для ведення селянського /фермерського / господарства, діяв Земельний Кодекс України від 18 грудня 1990 року (у редакції від 12.07.2000 року), який передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою та права на довічне успадковуване володіння землею:
Статтею 7 ЗК України 1990 року (тут і надалі на час прийняття рішення про надання спірної ділянки) постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку і надавалось Радами народних депутатів, у тому числі, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, і право постійного користування землею посвідчували державні акти. Відповідно до ч.1 ст.23 ЗК України (1990 р.) такі державні акти видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів.
Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ . Передача земельної ділянки у приватну власність або надання її в користування здійснювалася, в тому числі, із земель запасу (ст.50 ЗК України).
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 27 ЗК України (1990 року), право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.
На час заснування ФГ «Коновальчук» відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України «Про селянське (фермерське) господарство», приписи якого були спеціальними до відповідних приписів інших Законів України, зокрема і до ЗК України (1990 року).
Частинами 1, 4, 5 ст.2 ЗУ України «Про селянське (фермерське) господарство», селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім'я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України.
Частиною 2 ст. 4 зазначеного Закону, земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передавалися у приватну власність і надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди. У постійне користування земля надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності. У тимчасове користування земельні ділянки надавалися, зокрема, із земель запасу.
Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (ч.ч.1, 2 ст.9 зазначеного ЗУ).
Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст.ст.27,28 ЗК України та п.2 ч.1 ст.29 ЗУ « Про селянське(фермерське) господарство».
За змістом наведених приписів на час створення ФГ «Коновальчук» можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. При цьому наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Більше того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (п. 3 ч.1 ст. 27 ЗК України (1990 року), а припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до п.2 ч.1 ст.29 ЗУ «Про селянське фермерське господарство», мало наслідком припинення діяльності цього господарства.
Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням (п. 1 ч.1 ст. 40 ЗК України (1990 року), а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (п. 7 ч.1 ст. 27, ч.2 ст. 29, ч.1 ст. 88 ЗК України (1990 року), надана громадянину у встановленому порядку для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка за її правовим режимом була та є такою, яку слід використовувати виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб цього громадянина.
Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства вказують на те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції, як передбачено ч.1 ст.2 ЗУ «Про селянське фермерське господарства». Тобто, таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник, і тому після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.
Таким чином, враховуючи, що з моменту створення ФГ «Коновальчук» відбулася законодавчо визначена фактична заміна постійного землекористувача, то обов'язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Незважаючи на те, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства надано було позивачу ОСОБА_1 як фізичній особі, це не змінює висновок про те, що після державної реєстрації саме СФГ «Коновальчук» як суб'єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням і бути постійним користувачем.
Таким чином, з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10 квітня 2019 року, в ухвалі від 13 листопада 2019 року у справі № 275/82/18, а також у постанові від 1 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 щодо належності права на продовження договірних відносин з користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства саме такому господарству, а не його засновникові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки.
Крім того, Велика Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц зробила висновок, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що права та зобов'язання голови, керівника фермерського господарства не є тотожними з правами та зобов'язаннями самого фермерського господарства.
Такі ж висновки містяться у постанові Верховного суду від 14 грудня 2022 року справа № 669/1057/19.
01 січня 2002 року набрав чинності ЗК України від 25 жовтня 2001 року, згідно з ч.1 ст. 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, визначений у ч.2 другій ст.92 зазначеного ЗК і фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Однак, п. 6 розділу Х «Перехідні положення» зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.
22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України від 25 жовтня 2001 року щодо обов'язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, оскільки використання у ній терміну «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України від 25 жовтня 2001 року не є суб'єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов'язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (реєстровий номер 85174518)).
Тому право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до СФГ «Коновальчук», не припинилося через зміни у земельному законодавстві.
Оскільки після створення СФГ «Коновальчук», з дня його державної реєстрації, саме до нього перейшли правомочності користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, то права позивача як фізичної особи у цій справі не порушені.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи із вищезазначеного, право позивача ОСОБА_1 як фізичної особи не порушено, тому в задоволенні позову слід відмовити.
У разі, якщо СФГ «Коновальчук» вважає порушеними свої права як землекористувача, то воно не позбавлене права звернення до суду з відповідним позовом.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (адреса: вул.Комарова, 2, смт.Окни Одеської області), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (адреса: вул.Канатна, буд.83, 13 поверх, м.Одеса, 65107), про скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права довічного успадковуваного володіння землею, відмовити.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 березня 2023 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко