Справа № 505/3167/20
Провадження № 2/505/449/2023
16.03.2023 Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ОСОБА_1 18 листопада 2020 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , та просить поділити нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за позивачкою ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , іншу частину зазначеної квартири залишити у власності відповідача ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_2 з 05 листопада 1995 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. З часом відносини між ними погіршились, що призвело до того, що позивачка в 2011 році подавала на розірвання шлюбу, однак через наполягання відповідача про примирення, позовна заява була відкликана та позовну заяву було залишено без розгляду. Примиритись не вийшло та сторони вже більше ніж шість років не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини. За час спільного проживання 09 квітня 2003 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_2 (після перейменування ОСОБА_4 ). Дана квартира була придбана під час шлюбу та за кошти сім'ї, а саме сторони під час спільного проживання брали кредити, та в якості засобу забезпечення виступала квартира, яку заклали в якості іпотеки. Кредит був сплачений в повному обсязі протягом декількох років. Таким чином, позивачці, як співвласнику, в порядку поділу спільного майна подружжя належить частка вищезгаданої квартири, внаслідок чого вона просить визнати за нею право власності на неї.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Надала заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив, відзиву або заяв про розгляд справи у його відсутність не надавав. Інші судові виклики на судові засідання повернулись із зазначенням «За закінченням терміну зберігання». Іншими належними даними про місце перебування чи роботи відповідача суд не володіє. Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05 листопада 1995 року Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Котовськ, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 334.
Під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали трикімнатну квартиру загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , набуте на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2003 року посвідченим приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й., зареєстровано у реєстрі за № 1098. Титульним володільцем є ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 29.11.2021 за № QEGF8RTKKR83B1C9 заборгованості у ОСОБА_2 по кредитному договору за номером 11613/L від 14.04.2003 немає. Дата закриття кредита 30.01.2008.
Згідно звіту в стислій формі про оцінку майна, вартість трикімнатної квартири загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на дату оцінки 06.11.2020 складає 442100,00 грн.
У сторін виник спір з приводу порядку поділу спільного майна.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 69 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст. 70 ч. 1 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 71 ч. 1 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
Таким чином, спірна квартира була набута сторонами у шлюбі за спільні кошти і, виходячи зі ст. 60 СК України, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 69 СК України дає подружжю право на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На підставі викладеного, оскільки спірна трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , була придбана під час зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки майна дружини та чоловіка є рівними, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були відсутні домовленості щодо поділу майна подружжя, а також шлюбний договір, тому суд приходить до висновку про необхідність визнання спірної квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання за сторонами права спільної сумісної власності на 1/2 частку спірної квартири за кожним.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) трикімнатну квартиру загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на частину трикімнатної квартири загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 41,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , а іншу частину зазначеної квартири залишити у власності відповідача ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 16 березня 2023 року.