Справа № 504/2634/20
Провадження № 2-п/504/6/23
"07" березня 2023 р. смт. Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (правонаступник Служби у справах дітей Лиманської державної адміністрації Одеської області) про стягнення аліментів на утримання дитини і позбавлення батьківських прав,
07.02.2022 року представник ОСОБА_1 , адвокат Завальнюк Д.Ю. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21), в якій просить поновити строк для звернення до суду з зазначеною заявою, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу головуючим у справі визначено суддю Доброва П.В.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.02.2022 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.05.2022 року заяву ОСОБА_1 , адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (правонаступник Служби у справах дітей Лиманської державної адміністрації Одеської області) про стягнення аліментів на утримання дитини і позбавлення батьківських прав повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Не погоджуючись з ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.05.2022 року адвокат Завальнюк Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12.12.2022 року ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області скасовано, справу направлено для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 , адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заява про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (правонаступник Служби у справах дітей Лиманської державної адміністрації Одеської області) про стягнення аліментів на утримання дитини і позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Згідно із ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідач був повідомлений про день та час розгляду цивільної справи належним чином, про що в матеріалах справи є супровідні листи про направлення судових повісток на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та відповідачем була надана заява про відкладення судового засідання, однак не було надано жодного доказу поважності не явки його та його представника у судове засідання, призначене на 20.09.2021 року.
Суд вважає, що у відповідності до ч.6 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений належним чином про судові засіданні по цивільній справі.
Статтею 284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частина 1 ст. 288 ЦПК України встановлює, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, статті 284, 288 ЦПК України підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, оскільки не встановлюють нових обов'язків, не скасовують та не звужують права, належні учасникам справи щодо строків, порядку оскарження та підстав скасування заочного рішення та не обмежують їх використання.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 20.09.2021 року, однак будь - яких посилань з боку відповідача на підстави пропуску строку надані не були.
Судом встановлено, що матеріали справи №504/2634/20 містять докази направлення копії рішення суду від 20.09.2021 року відповідачу ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, а саме: фіскальний чек від 26.11.2021 року та роздруківка відстеження поштового відправлення з сайту АТ «Укрпошта» відповідно до яких скаржник отримав поштове відправлення 28.12.2021 року. Вказане також підтверджується скаржником в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до якої ОСОБА_3 вказує, що останнім днем подання заяви про перегляд заочного рішення має бути 17.01.2022 року, тобто в межах 20-денного строку, встановленого частиною 3 статті 284 ЦПК України однак ним подано вказану заяву 07.02.2022 року.
За змістом ст. ст. 120, 123 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема, у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Суд приходить до висновку, що заявник та його представник не надали суду належних та допустимих доказів того, що існували особливі та непереборні обставини, які об'єктивно завадили заявнику цікавитися розглядом справи, де він є стороною, отримувати судові документи за місцем реєстрації, з'являтися в судові засідання.
Більш того, пропуск зазначеного строку без наведення поважних причин, після спливу набрання заочним рішенням законної сили, буде порушенням принципу правової визначеності та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а клопотання про поновлення пропущеного строку не містить доказів поважності причин з яких був пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне, заяву про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення від 20.09.2021 року залишити без задоволення, заяву про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року по цивільній справі №504/2634/20 залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 3, 126 , 127, 284 ЦПК України , суд.-
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21).
Заяву ОСОБА_1 , адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.09.2021 року у цивільній справі №504/2634/20 (провадження №2/504/1036/21) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (правонаступник Служби у справах дітей Лиманської державної адміністрації Одеської області) про стягнення аліментів на утримання дитини і позбавлення батьківських прав залишити без розгляду.
У хвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров