Справа № 199/9635/22
(2/199/842/23)
14.03.2023
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за участі представника позивача адвоката Бєлікова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання припиненими трудових відносин,
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС», де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання припиненими трудових відносин, посилаючись в обґрунтування на те, що рішенням одноосібного засновника товариства від 11.02.2022 р. та наказом по товариству 11.02.2022 р. позивача призначено на посаду директора товариства із заробітною платою згідно штатного розпису.
05.10.2022 р. позивач, як найманий працівник, звернулася до товариства із заявою про звільнення із займаної посади за власним бажанням, але станом на 06.10.2022 р. засновником не прийняте рішення про звільнення директора товариства та не подані відповідні документи до реєстраційної служби для проведення державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач просила суд розірвати трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 06.10.2022 р.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення з посади директора у відповідності до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України; стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Позовною заявою в редакції від 28.02.2023 р. представник позивача - адвокат Бєликов В.І. виклав зміст позовних вимог в наступній редакції:
-визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 06.10.2022 р.;
-зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни до запису, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі, щодо відомостей про керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням, виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 06.10.2022 р.;
-зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення з посади директора у відповідності до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі (а.с. 84-92).
Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі з передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстави, вважав, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Інші учасники справи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях.
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2022 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» про розірвання трудових відносин залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, а саме надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору (а.с. 55).
28.12.2022 р. представника позивача усунув недоліки та надав суду документ на підтвердження сплати судового збору (а.с. 56-63).
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 р. відкрито провадження у цивільній справі, судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 64).
Як встановлено судом, відповідно до рішення №1 одноосібного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» від 11.02.2022 р. громадянином Португалії ОСОБА_2 створено товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС», затверджено Статут товариства та визначено, що виконавчим органом товариства є директор на посаду якого призначено ОСОБА_1 (а.с.16-17).
Як убачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №326933794055 від 14.02.2022 р. запис в Єдиному державному реєстрі щодо товариства 11.02.2022 р. за №1002241020000099961 (а.с. 27-28).
11.02.2022 р. позивач подала заяву на своє ім'я, як директора товариства, про прийняття на посаду директора товариства на повний день з 11.02.2022р. з окладом згідно штатного розпису (а.с. 29) та видала Наказ №1 від 11.02.2022 р. «Про призначення директора», в якому зазначено, що відповідно до рішення №1 про створення товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» від 11.02.2022 р. приступаю до виконання обов'язків директора з 11 лютого 2022 р. згідно зі штатним розкладом (а.с. 33).
05.10.2022 р. позивач подала заяву на своє ім'я, як директора товариства, про звільнення з роботи ТОВ «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС» з посади директора з 06.10.2022 р. за власним бажанням (а.с. 34) та видала Наказ №2-к/тр від 06.10.2022 р. «Про припинення трудового договору (контракту)» (а.с. 46).
Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).
За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Також у статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
У відповідності до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Відповідно до п. 4.1-4.3, 6.3 Статуту ТОВ «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС», органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган; Загальні збори Учасників є вищим органом Товариства, до компетенції якого можуть бути віднесені будь-які повноваження з числа закріплених за виконавчим органом Товариством; виконавчим органом є директор; директор призначається Загальними зборами Учасників на безстроковий термін (а.с.19-25).
Згідно із п.п. 7 п. 5.4 Статуту Товариства, до виключної компетенції загальних зборів учасників належить обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди. Питання передбачені частиною 5.4 статуту, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не передбачено чинним законодавством (п. 5.5 Статуту товариства).
Отже, позивач була обрана до одноособового виконавчого органу Товариства та питання щодо її обрання (призначення) на посаду директора, а відтак питання припинення повноважень одноособового виконавчого органу віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства.
Таким чином, спір між позивачем, як членом виконавчого органу товариства, та товариством щодо припинення повноважень (звільнення) позивача, як члена виконавчого органу, відноситься до корпоративних спорів.
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
У пункті 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб'єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та висловила таки правові висновки:
-у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18) Велика Палата зробила висновок, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними є корпоративні правовідносини;
-у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Оскільки цей спір стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, то підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи, що визначальним у цьому спорі є корпоративні правовідносини, а саме правовідносини щодо припинення повноважень позивача, як члена виконавчого органу товариства, які вирішуються загальними зборами товариства, як вищим органом управління товариства, то дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, провадження у справі підлягає закриттю з роз'ясненням позивачеві, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 256, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 258, ст.ст. 259-261 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН ЕПЛ ІНВЕСТМЕНТС», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання припиненими трудових відносин закрити.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Дата складання повного тексту ухвали 20.03.2023 р.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Спаї