21 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/9695/20
адміністративне провадження №К/990/3310/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державного бюро розслідувань про закриття касаційного провадження № К/990/3310/22 у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 640/9695/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 640/9695/20.
24.01.2023 Державним бюро розслідувань подано до Верховного Суду заяву про закриття касаційного провадження у справі № 640/9695/20.
Вказана заява обґрунтована тим, що провадження у справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у зв'язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування частин третьої та четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» (у редакції після внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 117-ІХ), частини першої статті 40 та частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (в редакції після внесення змін Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-ІХ). Водночас заявник вказує, що Верховним Судом по суті надано оцінку щодо застосування вказаних норм матеріального права у подібних правовідносинах у постановах суду касаційної інстанції від 28.07.2021 у справі № 640/11024/20 та від 29.12.2021 у справі № 420/3825/20. Тому на переконання відповідача наявні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів дослідивши доводи заявленого відповідачем клопотання про закриття касаційного провадження № К/990/3310/22 у справі № 640/9695/20, вважає що у задоволені останнього необхідно відмовити.
Так, положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до положень якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В свою чергу, до повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.
З огляду на доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для перегляду касаційної скарги ОСОБА_1 з метою перевірки всіх доводів касаційної скарги щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного, заява Державного бюро розслідувань про закриття касаційного провадження № К/990/3310/22 у справі № 640/9596/20 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 327, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви Державного бюро розслідувань про закриття касаційного провадження № К/990/3310/22 у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 640/9695/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк