ф
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 813/7713/14
адміністративне провадження № К/990/9912/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 813/7713/14 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора, Військової прокуратури Західного регіону України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1502-К про звільнення з посади заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління у зв'язку з припиненням трудового договору за пунктом 72 статті 36 КЗпП;
- поновити на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України з 24 жовтня 2014 року;
- стягнути з Військової прокуратури Західного регіону України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по день прийняття судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України "Про оплату праці", п.п. 2, 5, 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100);
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру України виплатити компенсацію за заподіяну незаконним звільненням з роботи моральну шкоду в розмірі 108 розмірів мінімальної заробітної плати на день винесення рішення.
10 січня 2020 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1502к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління у зв'язку з припиненням трудового договору за пунктом 72 статті 36 КЗпП;
Поновлено на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління з 24 жовтня 2014 року;
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року у розмірі 650039,43 грн., з утриманням податків та інших обов'язкових платежів при виплаті.
15 липня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з Офісу Генерального прокурора в користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року в розмірі 650 039,43 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, та в цій частині прийнято нову постанову.
Стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року - 10 січня 2020 року в розмірі 994045,67 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів;
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020року залишено без змін.
02 листопада 2021 року постановою Верховного Суду змінено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 813/7713/14 та справу в частині позову про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
21 вересня 2022 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Стягнуто з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року у розмірі - 1201601 (один мільйон двісті одна тисяча шістсот одна) грн. 33коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
25 січня 2023 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду змінено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 813/7713/14, викладено абзацу 2 резолютивної частини наступного змісту:
«Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року у розмірі - 1 199 597,57грн. (один мільйон сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень п'ятдесят сім копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства..
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №813/7713/14 залишено без змін.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 20 березня 2023 року
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Касаційну скаргу від імені Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону підписав Віталій Вдовитченко, як керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, проте до матеріалів касаційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував повноваження Віталія Вдовитченка , як її керівника.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.
Водночас, у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, Суд не має доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що унеможливлює отримання підтвердження повноважень Віталія Вдовитченка підписати та подати касаційну скаргу, в порядку самопредставництва інтересів Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, або як керівника вказаного суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 813/7713/14 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова