21 березня 2023 року
м. Київ
справа №160/14813/22
адміністративне провадження № К/990/9631/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі №160/14813/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Слобожанського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Слобожанського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Слобожанського відділу Головного управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області щодо не оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 відповідно із Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ замість втраченого паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 16.05.2018 р. Дніпровським районним відділом (перейменовано в «Слобожанський відділ») Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Слобожанського відділу Головного управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області замість втраченого паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 16.05.2018 р. Дніпровським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 - оформити та видати - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.
02 грудня 2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
21 лютого 2023 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/14813/22. Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі №160/14813/22 - повернуто.
На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 березня 2023 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення апеляційної скарги заявник касаційної скарги зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з судовим рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неможливості обмеження доступу до правосуддя. Однак, відповідачем жодним чином не наведені спростування мотивів ухвали суду апеляційної інстанції щодо несплати відповідачем судового збору у відповідному розмірі чи наявності належних і допустимих доказів неможливості його сплати на стадії подання апеляційної скарги.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі №160/14813/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Слобожанського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська