ф
21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 552/6567/22
адміністративне провадження № К/990/8828/23
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №522/6567/22 за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про примусове повернення до країни походження, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Київського відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київського відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області № 7 від 15 квітня 2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати постанову ПН МПТ № 001929 від 14 вересня 2022 року, яка винесена Київським відділом у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення на громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною першою статті 203 КУпАП.
15 листопада 2022 року рішенням Київського районного суду м. Полтави, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 березня 2023 року.
В касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Подана касаційна скарга позивача містить цитування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС, виклад обставини справи, цитати нормативних актів, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому не викладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касацій скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не вказано яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №522/6567/22 за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про примусове повернення до країни походження, про притягнення до адміністративної відповідальності- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова