20 березня 2023 року
м. Київ
справа №9901/408/19
адміністративне провадження №А/9901/242/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді- Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому листі та поновлення строку його пред'явлення до виконання у справі №9901/408/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2019 року у справі № 9901/408/19 залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 3 березня 2001 року, виданий Подільським ГУМВС України в м. Києві) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) гривні 60 копійок.
23 серпня 2019 року Верховний Суд видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1152, 60 грн.
12 грудня 2022 року Державна судова адміністрація України, яка відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження"(далі - Закон № 1404-VIII) є стягувачем у виконавчому провадженні за рішеннями про стягнення судового збору, звернулася до суду із заявою, у якій просила:
- виправити помилку, допущену при оформленні виконавчого документа, та зазначити у виконавчому листі реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та скріпити виконавчий лист печаткою;
-поновити строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Також у своїй заяві ДСА просило розгляд заяви здійснювати без участі представника ДСА України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року розгляд заяви призначено у судове засідання 16 березня 2023 року о 16 годині 30 хвилин.
Представники заявника та сторін у справі до залу судового засідання не з'явилися, за матеріалами справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та поновлення строку його пред'явлення до виконання.
У відповідності до вимог статті 345 КАС України розгляд заяви відбувається у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи заяви, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Вимоги до виконавчого документа передбачені статтею 4 Закону № 1404-VIII.
Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не має ідентифікаційного коду з релігійних переконань, отже, в даному випадку зазначення у виконавчому листі серії та номеру паспорту не суперечить вимогам статті 4 Закону №1404-VIII.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 4 цього ж Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
При цьому, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (абзац перший статті 4 Закону №1404-VIII).
На підтвердження неналежного оформлення виконавчого листа заявником до суду не надано його оригіналу, який було повернуто Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Розглянувши заяву у частині про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист Верховним Судом було видано 23 серпня 2019 року.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, ДСА України зазначила, що 20 листопада 2019 року Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернуто виконавчий лист Верховного Суду, виданий 23 серпня 2019 року у справі №9901/408/19 у зв'язку із відсутністю печатки.
Також у заяві ДСА вказала, що впродовж 2019 року на адресу ДСА України надійшло понад 44 тис. виконавчих документів про стягнення судового збору і штрафу (як засобу процесуального примусу). Опрацьовано і направлено на виконання до органів Державної виконавчої служби, Державної казначейської служби понад 22 тис. виконавчих документів. Протягом 2020 року на адресу ДСА України надійшло понад 20 тис. виконавчих документів про стягнення судового збору і штрафу (як засобу процесуального примусу). Впродовж 2020 року ДСА України було пред'явлено до виконання понад 15 тис. виконавчих документів про стягнення судового збору і штрафу (як засобу процесуального примусу). За період з 01 січня 2021 року на адресу ДСА України надійшло понад 10 тис. виконавчих документів про стягнення судового збору і штрафу (як засобу процесуального примусу). Протягом 2021 року ДСА України було пред'явлено до виконання понад 7 тис. виконавчих документів про стягнення судового збору і штрафу (як засобу процесуального примусу). Крім того, ДСА України постійно здійснюється, зокрема, претензійно-позовна робота в частині усунення недоліків у вищезазначених виконавчих документах судів та поновлення строку на пред'явлення їх до виконання, проте, зазначеним блоком питань займається лише 3 особи в юридичному управлінні ДСА України. Також негативним чином на швидке та якісне опрацювання документів вплинуло захворювання працівників юридичного управління ДСА України, які відповідно до посадових обов'язків забезпечують виконання завдань щодо організації претензійної та позовної роботи ДСА України; здійснення заходів, пов'язаних із пред'явленням до виконання виконавчих документів про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу), стягувачом за якими є ДСА України, у тому числі щодо усунення недоліків у вищезазначених виконавчих документах. На переконання ДСА України, зазначені у листі обставини ускладнювали направлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені законодавством.
Згідно частин першої, третьої статті 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина друга статті 376 КАС України).
Частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини 6 цієї ж статті Закону №1404-VIII передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що стягувач, який пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 3 березня 2001 року, виданий Подільським ГУМВС України в м. Києві) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) гривні 60 копійок.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Суд повторно зазначає, що виконавчий лист Верховним Судом було видано 23 серпня 2019 року та направлено 27 серпня 2019 року до ДСА України.
Беручи до уваги, що виконавчий лист у даній справі не був скріплений печаткою, а також його повернення Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Суд вважає, що наведене вказує на відсутність ознак протиправної бездіяльності з боку Державної судової адміністрації України.
Проте колегія суддів зазначає, що виконавчий лист повернуто органом виконавчої служби 20 листопада 2019 року тобто, на час подання заяви про поновлення строку на подання виконавчого листа до виконання сплило три роки з часу його видачі судом.
Водночас, заявником не надано доказів, які б підтверджували сукупність послідовних дій, спрямованих на вжиття заходів з пред'явлення виконавчого документу у справі № 9901/408/19 до примусового виконання, а саме: звернення до Верховного Суду з заявою про виправлення помилки в виконавчому листі у найкоротші строки з моменту повернення органами виконавчої служби цього виконавчого листа, як і не зазначено будь-яких причин, які зумовили таку бездіяльність протягом трьох років.
Правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у даному випадку може бути виключно наявність поважних причин його пропуску. Такі причини мають створювати об'єктивні, непереборні та незалежні від волі особи перешкоди, які унеможливили реалізацію нею процесуальних прав та обов'язків у встановлені законом строки. У разі звернення із заявою про поновлення строку, на заявника покладається обов'язок доведення таких непереборних обставин.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 73 КАС передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частин першої, другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Проте, заявник не надав на підтвердження вказаних ним обставин будь-яких доказів.
Саме лише посилання на певні обставини без надання ним жодних доказів, не дає суду можливості вважати такі обставини об'єктивно існуючими. Тому, у колегії суддів відсутні підстави вважати достовірними посилання скаржника на обсяги навантаження, кількість працівників, їх захворювання, а тому і відсутні підстави вважати, що скаржник мав будь-які перешкоди, пов'язані з пред'явленням виконавчого документа у даній справі до виконання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2020 року по справі № П/811/1015/16 зазначив, що труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають вчинити процесуальну дію.
Підсумовуючи викладене, судом не встановлено жодних поважних причин, які унеможливили заявнику вчасно вчинити дії, спрямовані на вжиття заходів з пред'явлення виконавчого документу у справі № 9901/408/19 до примусового виконання, а саме: звернення до Верховного Суду з заявою про виправлення помилки в виконавчому листі у найкоротші строки з моменту повернення органами виконавчої служби цього виконавчого листа, а тому, підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись статтями 34, 243, 376 КАС, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про виправлення помилки у виконавчому листі та поновлення строку його пред'явлення до виконання у справі №9901/408/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська