21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002126
адміністративне провадження № К/990/7323/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1.380.2019.002126 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі,
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, в якій просив суд:
- визнати позивача таким, що в період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року перебував у вимушеному прогулі у зв'язку із затримкою виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/889/15 від 14 вересня 2015 року;
- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року у розмірі: 832063,68 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, позов задоволено частково:
- стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 176126 (сто сімдесят тисяч сто двадцять шість) грн 55 коп;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 та Державної екологічної інспекції України задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року заявлений позов задоволено частково:
- стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 132 280 грн 70 коп;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь позивача судовий збір в сумі: 1322 грн 80 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року в адміністративній справі № 1.380.2019.002126 змінено, викладено резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:
«Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00031101) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на публічній службі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 210400 (двісті десять тисяч чотириста) грн 24 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.».
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Кабінет Міністрів України вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1.380.2019.002126 скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Попри указані норми, скаржник не зазначає жодної підстави касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі.
Натомість, скаржник зауважує, що справа має виняткове для нього значення, з огляду на що, Суд має відкрити касаційне провадження у ній.
Водночас пунктом 2 частини 5 указаної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.
Тож, покликання скаржника на виняткове значення цієї справи не може слугувати належною підставою для відкриття касаційного провадження у ній, адже цей виняток стосується справ, розглянутих у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на це, касаційну скаргу Кабінету Міністрів України належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1.380.2019.002126.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки встановлено, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд наразі не вирішує.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1.380.2019.002126 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду