21 березня 2023 року
м. Київ
справа №380/14039/22
адміністративне провадження № К/990/7440/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі №380/14039/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення заробітної плати,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати заробітної плати з 10 серпня 2021 року; стягнення заробітної плати у розмірі грошового забезпечення слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області до прирівняної посади поліцейського «слідчого», враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством за період з 10 серпня 2021 року по дату винесення судового рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, виходив з того, що про порушення свого права щодо не нарахування та не виплати відповідачем заробітної плати з 10 серпня 2021 року позивач дізнався саме з наказу «Про виконання рішення суду» від 09 листопада 2021 року №1304о/с. Суд першої інстанції констатував відсутність доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з цим позовом після ознайомлення з наказом «Про виконання рішення суду» від 09 листопада 2021 року №1304о/с. На підставі цього дійшов висновку, що позовна заява про стягнення заробітної плати подана з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, тому така підлягає до задоволення.
Скасовуючи ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов указав, що судове рішення суду про залишення позову без розгляду є передчасним, оскільки суд першої інстанції дійшовши висновку, після відкриття провадження у справі, про звернення з позовом після закінчення встановленого законом строку, неповажність причин пропуску строку, залишив позов без розгляду та не надав позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із інших причин такого пропуску.
Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статі 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Положеннями частини четвертої статті 123 КАС України встановлено якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведене дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28 лютого 2023 року у справі №260/7946/21 від 23 серпня 2022 року у справі від №826/2098/18, від 09 грудня 2020 року у справі №560/2727/19, щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції встановивши, після відкриття провадження, що позов подано після закінчення строку на звернення до суду, не надав позивачу можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку та залишив позов без розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вірно застосував положення статті 320 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі №380/14039/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова