20 березня 2023 року
м. Київ
справа №280/11023/21
адміністративне провадження № К/990/8874/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки),
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; до того ж повторне подання апеляційної скарги здійснено відповідачем в межах присічного річного строку з моменту прийняття рішення судом першої інстанції.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з'ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 14 вересня 2021 року №12597-49 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 36 752,89 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12597-49 від 14 вересня 2021 року, сформовану Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, в частині визначеної недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 25 098,50 грн.; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.
В подальшому, у зв'язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу - повернуто.
11 грудня 2022 року податковий орган повторно подав апеляційну скаргу, в якій також порушив й питання поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи про те, що первісна апеляційна скарга була ним подана своєчасно, проте повернута через відсутність коштів для сплати судового збору; крім того посилався й на впровадження на території України воєнного стану.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для подання, зокрема, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, у тому числі, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому фактично наведено ті ж обставини, яким вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 11 січня 2023 року (своєчасне звернення із первісною апеляційною скаргою, яка була повернута через несплату судового збору; запровадження воєнного стану).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року визнано неповажними визначені заявником причини пропуску строку апеляційного оскарження й відмовлено як у задоволенні заявленого клопотання, так і у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховував те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов'язаний з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору є обов'язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.
Крім того, суд відмітив, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року про повернення первісної апеляційної скарги набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована; до того ж, на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник повинен був навести чіткі, обґрунтовані та поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б виправдовували втручання у принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи.
Водночас, як вказав суд, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу та призвело до пропуску строку апеляційного оскарження; проте, відповідачем не наведено мотивів щодо того, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, а також обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.
Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 09 лютого 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки).
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова