про відмову у відкритті касаційного провадження
20 березня 2023 року
м. Київ
справа №361/56/20
адміністративне провадження № К/990/7950/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,
Публічне акціонерне товариство «Меркурій-Торг» звернулося до суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування постанов від 24.04.2019 №З-2404/1-2404/8-вих, від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 20.12.2019 №З-2012/3/2012/5-вих, №З-2012/4/2012/6-вих, №З-2012/5/2012/7-вих, №З-2012/6/2012/8-вих, №З-2012/9/2012/9-вих, №З-2012/7/2012/10-вих, №З-2012/8/2012/11-вих та №З-2012/10/2012/12-вих. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем постанов про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судового рішення, скаржник зазначає, що позивач оскаржує рішення Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області, тобто суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, визначеної як Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», так і положеннями статті 96, 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому на підставі статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа має розглядатися відповідним місцевим загальним судом як адміністративним.
Також скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Проте скаржник не вказує, які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування висновку, а також за результатами розгляду касаційної скарги який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому Суд звертає увагу, що правову позицію щодо спірного в цій справі питання Верховний Суд висловив у постанові від 03.12.2020 у справі № 522/19646/17.
У вказаній справі товариство звернулося до суду з позовом до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
За результатами касаційного перегляду Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 дійшов таких висновків:
«Предметом розгляду у цій справі є правомірність постанови органу державної влади про притягнення юридичної особи до відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, винесеної відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому підсудність цієї справи, згідно приписів статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення до суду) віднесено до окружного адміністративного суду, а не місцевого загального суду як адміністративному суду.
Отже, на час звернення позивача до суду та розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси вказана адміністративна справа не відносилася до підсудності місцевого загального суду, як адміністративного суду, а тому Приморський районний суд м. Одеси прийняв зазначену справу до свого провадження та розглянув її з порушенням предметної підсудності, встановленої статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення до суду), тобто ухвалив рішення неповноважним складом суду».
Вказані висновки були сформовані Верховними Судом щодо норм статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), якою передбачалося, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (пункт 2 частини першої статті 18 цього Кодексу).
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.
Після набрання чинності Закону № 2147-VIII положення про підсудність справ про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальним судам збережені, але викладені в пункті 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто за зміненою нумерацією статей.
Тому враховуючи, що норма статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) в частині підсудності справ про притягнення до адміністративної відповідальності не зазнала змін після набрання чинності Закону № 2147-VIII, а лише змінила порядковий номер, Суд вважає доцільним застосувати висновки Верховного Суду у справі № 522/19646/17, відповідно до яких справа про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності віднесено до окружного адміністративного суду, а не місцевого загального суду як адміністративному суду.
Водночас Суд зауважує, що скаржником не зазначено про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Меркурій-Торг» до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень.
2. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Меркурій-Торг ЛТД» копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Т.Г. Стрелець