20 березня 2023 року
м. Київ
справа № 280/1602/22
адміністративне провадження № К/990/8775/23
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №280/1602/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справ.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання оригіналу документу про сплату судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
На адресу суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Зазначене клопотання обґрунтоване відсутністю фінансування.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 280/1602/22 повернуто скаржнику.
07.11.2022р. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі №280/1602/22 разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке вмотивоване тим, що вперше відповідач подав апеляційну скаргу у межах строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі №280/1602/22 - залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші поважні підстави для його поновлення та апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи.
На виконання вимог вищевказаної ухвали 01.02.2023р. скаржником направлено на адресу суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обгрунтоване тим, що у зв'язку з відсутністю фінансування у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області скаржник був позбавлений можливості сплати судовий збір у встановлений законом строк.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі №280/1602/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений ст. 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Апеляційний суд зауважив, що наведені скаржником доводи щодо неможливості сплати судового збору не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державного органу, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №280/1602/22.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов