21 березня 2023 р. Справа № 440/938/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 440/938/22
за позовом ОСОБА_1
до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 440/938/22.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення копії вищезазначених ухвал Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області отримано 27.02.2023.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначено, що копію оскаржуваного рішення Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області отримано 19.05.2022. Зазначає, що у зв'язку з веденням на території України воєнного стану, постійним оповіщенням сигналу "повітряна тривога", перебоями у роботі систем електропостачання та Інтернету, роботу Центру було значно ускладнено. Також, з метою захисту від кібератак, знищення інформації та захисту персональних даних одержувачів допомог, в тому числі до 5 травня, було обмежено доступ до електронних реєстрів та електронних баз одержувачів допомог, зокрема, до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. На підставі зазначеного, відповідач просить суд взнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 21.04.2022 в порядку письмового провадження. Відповідно до наданої заявником копії супровідного листа Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2022, копію оскаржуваного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області отримано 19.05.2022.
Апеляційна скарга подана відповідачем 30.08.2022 тобто з пропуском встановленого законом тридцятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу положень ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищезазначеним підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказаним відповідачем у повторному клопотанні, вже була надана правова оцінка судом апеляційної інстанції та вказані підстави були визнані неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не наводить.
Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі №440/932/22, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 440/938/22.
У задоволенні клопотання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 440/938/22 - відмовити
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 440/938/22 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова