21 березня 2023 року справа №200/3108/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (повне судове рішення складено 14 грудня 2022 року) у справі № 200/3108/22 (суддя в І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання незаконним та скасування рішення № 057350004383 від 02.09.2021 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 26 серпня 2021 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Проте, пенсійним органом було відмовлено йому у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю пільгового стажу. Так, відповідачем при розрахунку стражу не було враховано роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, період роботи позивача з 02.03.2020 по 25.01.2021 не був зарахований до пільгового стажу, оскільки довідки, які підтверджують пільговий характер роботи, видані не відповідною установою.
Поряд з цим, позивач вказав, що на адвокатський запит його представника йому було надано розрахунок пільгового стажу, з якого вбачається, що пенсійним органом також не було враховано інші періоди роботи. Проте, на переконання позивача, ним було надано до ГУ ПФУ в Донецькій області всі необхідні документи, що підтверджують зайнятість на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на вищевикладене, позивач просив суд:
визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 057350004383 від 02.09.2021;
зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи:
з 09.10.1992 по 17.02.1993 на шахті «Піонер» в якості учня прохідника;
з 15.03.2009 по 30.04.2009 та з 21.07.2009 по 01.08.2009 у ТОВ «Донвуглепоставка» в якості машиніста ГВМ з повним робочим днем у шахті;
з 29.03.2010 по 02.04.2010, з 10.11.2010 по 24.12.2010 та з 03.01.2011 по 10.01.2011 у ТОВ «Техінновація» у якості горноробочого очисного забою з повним робочим днем у шахті;
з 12.05.2014 по 31.05.2014 та з 04.09.2014 по 15.09.2014 на ТОВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» у якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті;
з 24.09.2014 по 11.11.2014 в ТОВ «Технологія вуглездобич» в якості машиніста гірничих виємкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 05.06.2019 по 22.11.2019 у ТОВ «Корум-Шахтоспецбуд» в якості машиніста гірничих виємкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 02.03.2020 по 25.01.2021 у ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» в якості машиніста гірничих виємкових машин підземного з повним робочим днем у шахті з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області «Про відмову у призначенні пенсії» від 02.09.2021 № 057350004383, яке винесено відносно ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 06.01.2022 № 057350004383, яке винесено відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2021 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV та зарахувати до пільгового стажу роботи періоди роботи з 09.10.1992 по 17.02.1993, з 15.03.2009 по 30.04.2009, з 21.07.2009 по 01.08.2009, з 29.03.2010 по 02.04.2010, з 10.11.2010 по 24.12.2010, з 03.01.2011 по 10.01.2011, з 12.05.2014 по 31.05.2014, з 04.09.2014 по 15.09.2014, з 24.09.2014 по 11.11.2014, з 05.06.2019 по 22.11.2019, з 02.03.2020 по 01.05.2020 та з 13.07.2020 по 25.01.2021, а також до страхового стажу періоди з 01.10.2014 по 11.11.2014 та з 01.11.2019 по 22.11.2019.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи заявника з 02.03.2020 по 25.01.2021 на підприємстві шахта «Добропільська» згідно з наданою довідкою № 228 від 22.07.2021, виданої ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», оскільки ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не є правонаступником шахти «Добропільська». Крім того, до пільгового стажу позивача не було враховано перебування позивача у простої, прогулах та у відпустках без збереження заробітної плати, адже простій та відпустки не були пов'язані з виробничою необхідністю.
Отже, апелянт наголошує на правомірності рішення про відмову у призначенні пенсії.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України із зареєстрованим місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта № НОМЕР_1 , копія довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1537 від 19.12.2018 та копія картки платника податків (а.с.10-13).
Згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 07.07.1992, у період з 09.10.1992 по 17.02.1993 позивач працював учнем прохідника підземного (а.с.25). Довідкою № 127 від 22.03.2021 підтверджено, що у вказаний період ОСОБА_1 працював учнем прохідника підземного та отримував заробітну плату з розрахунку годинної тарифної ставки робітника, що працює під землею за професією прохідник підземний (а.с.53). Цей стаж відповідачем до пільгового стажу не зарахований (а.с.93).
До пільгового стажу позивача не враховано періоди роботи з 15.03.2009 по 30.04.2009 та з 21.07.2009 по 01.08.2009 (а.с.93зв). Водночас, записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджено, що у період з 28.11.2008 по 01.08.2009 останній працював повний робочий день під землею (а.с.34).
До пільгового стажу також не було враховано період з 29.03.2010 по 02.04.2010, з 10.11.2010 по 24.12.2010 та з 03.01.2011 по 10.01.2011 (а.с.93зв). Проте у трудовій книжці серії НОМЕР_2 засвідчено, що у період з 16.03.2010 по 10.01.2011 ОСОБА_1 , працював гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті (а.с.34 зворотній бік).
До пільгового стажу також не було враховано період з 12.05.2014 по 31.05.2014 та з 04.09.2014 по 15.09.2014 (а.с.94зв). Проте у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 27.01.2014 засвідчено, що у період з 27.01.2014 по 15.09.2014 ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею (а.с.37).
Крім того, у період з 24.09.2014 по 11.11.2014 позивач працював повний робочий день під землею, що підтверджується записами 47-48 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 27.01.2014 (а.с.38). Втім, вказаний період не було враховано до пільгового стажу позивача. Та лише період з 04.09.2014 по 30.09.2014 зараховано до страхового стажу (а.с.94зв).
Копіями дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 13.02.2012 підтверджено, що з 05.06.2019 по 22.11.2019 ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею (а.с.44-45). Водночас, до страхового стажу зараховано період з 25.05.2019 по 31.10.2019, а період з 01.11.2019 по 22.11.2019 до страхового стажу відповідачем не зараховано (а.с.94зв).
Судами з дублікату трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 від 13.02.2012 встановлено, що, зокрема, у період з 02.03.2020 по 25.01.2021 (зарахований відповідачем лише до страхового стажу - (а.с.94зв) позивач працював на підземних роботах, які дають право на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу роботи (а.с.46-47). Разом з тим, у період з 01.04.2020 по 12.07.2020 позивач перебував у простої (ББУ), про що свідчить довідка № 228 від 22.07.2021 (а.с.65).
26.08.2021 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.88).
Проте, рішенням відповідача від 02.09.2021 № 057350004383 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. Так, зі змісту вказаного рішення вбачається, що страховий стаж позивача складає 43 роки 08 місяців 04 дні, пільговий стаж - 22 роки 08 місяців 23 дні. У вказаному рішенні зазначено, що до страхового та пільгового стажів зараховано всі періоди. Проте, у зв'язку з тим, що пільговий стаж позивача є меншим ніж 25 років, останньому відмовлено у призначенні пенсії (а.с.97).
28.12.2021 позивач через свого представника звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про надання інформації щодо підстав відмови у призначенні пенсії, а також інформації щодо тих періодів, які не були зараховані до пільгового стажу.
06 січня 2022 року відповідачем було переглянуто пенсійну справу позивача та винесено рішення № 057350004383. Згідно з вказаним рішенням до підземного стажу позивача не було враховано період роботи з 02.03.2020 по 25.01.2021, на підставі наданої довідки № 228 від 22.07.2021, виданої ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», оскільки ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не є правонаступником шахти «Добропільська». Отже страховий стаж позивача складає 22 роки 07 місяців 27 днів, з них стаж роботи на підземних умовах відповідно до ст.14-20 - 18 років 05 місяців 06 днів, ст. 14-25 - 06 місяців 22 дні, з урахуванням кратності - 23 роки 07 місяців 10 днів. У зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу, позивачу було відмовлено в призначення пенсії (а.с.96).
Також відповідачем було надано відповідь на звернення представниці позивача від 13.01.2022 № 05001502-8/6103, з якої вбачається, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, визначеного ч. 3 ст.114 Закону № 1058-IV.
Вважаючи противною відмову пенсійного органу у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З приводу спірних правовідносин апеляційний суд зазначає наступне.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п. 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на пільгових роботах - є записи в його трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Судами встановлено, що у періоди з 09.10.1992 по 17.02.1993, з 15.03.2009 по 30.04.2009 та з 21.07.2009 по 01.08.2009, з 29.03.2010 по 02.04.2010, з 10.11.2010 по 24.12.2010 та з 03.01.2011 по 10.01.2011, з 12.05.2014 по 31.05.2014 та з 04.09.2014 по 15.09.2014, з 24.09.2014 по 11.11.2014, з 05.06.2019 по 22.11.2019, з 02.03.2020 по 25.01.2021 ОСОБА_2 працював на посадах, що визначені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, до пільгового стажу позивача відповідачем протиправно не зараховано спірні період роботи, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.
Крім того, періоди роботи з 01.10.2014 по 11.11.2014 та з 01.11.2019 по 22.11.2019 не зараховано ані до страхового, ані до пільгового стажів позивача.
Відповідачем не надано доказів, що у спірні періоди позивач перебував у простої чи у відпустках без збереження заробітної плати (крім періоду з 01.04.2020 по 12.07.2020).
Щодо зарахування періоду з 01.04.2020 по 12.07.2020.
Як зазначалось вище, позивач у період з 02.03.2020 по 25.01.2021 працював у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля.
Відповідно до довідки ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» № 228 від 22.07.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, з 01.04.2020 по 12.07.2020 простой ББУ (а.с.65).
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судами не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що у довідці ВСП Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» не розшифровано - простой ББУ, через що позивачем не доведений зв'язок простою з виробничою необхідністю.
Право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону № 1058-ІV, згідно з яким загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тобто у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу та зажадати такого усунення, а не відмовляти одразу з формальних підстав. Відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом. Таке відповідатиме принципу правової визначеності та належного урядування, про необхідність дотримання яких неодноразово вказувалося у рішеннях ЄСПЛ.
Не зважаючи на наявність відповідного права, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можливо було б підтвердити зв'язок простою ВСП Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» у спірний період роботи позивача з виробничою необхідністю.
Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що належними та допустимими доказами (трудовою книжкою, довідкою ВП «Шахтоуправління «Добропільське» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» № 228 від 22.07.2021) не спростовується, що період простою з 01.04.2020 по 12.07.2020 стався через виробничу необхідність, а тому період роботи позивача саме з 01.04.2020 по 01.05.2020 - один місяць простою в календарному році, має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Отже, період роботи позивача з 02.03.2020 по 25.01.2021 підлягає зарахуванню з 02.03.2020 по 01.05.2020 та з 13.07.2020 по 25.01.2021.
Враховуючи той факт, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 057350004383 від 02.09.2021 ґрунтується саме на невірному визначенні страхового та пільгового стажу, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Крім того, враховуючи приписи статей 9 та 245 КАС України, місцевий суд також дійшов обгрунтованого висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.01.2022 № 057350004383, оскільки вказаним рішення було внесено зміни до основного рішення № 057350004383 від 02.09.2021.
Зважаючи на той факт, що заява позивача була розглянута саме ГУ ПФУ в Донецькій області, необхідне зобов'язати останнього повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 26.08.2021 із урахуванням висновків суду та зарахуванням спірних періодів роботи.
В іншій частині рішення місцевого суду сторонами не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишене без змін.
Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 200/3108/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 21 березня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук