21 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/2070/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, викладену у листі 20.02.2023 № 55.06-54 у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 частини грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби із 24.02.2022;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період несення служби з 24.02.2022 по 08.04.2022 та з 01.06.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30000,00 грн., щомісячно, а також нарахувати та виплатити за період несення служби з 01.01.2023 по 20.01.2023 в розмірі 10000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі 20.02.2023 № 55.06-54 у проведенні нарахування та виплати позивачу частини грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби із 24.02.2022 по 31.12.2022; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період несення служби з 24.02.2022 по 08.04.2022 та з 01.06.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30000,00 грн., щомісячно.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позивачем подано до суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Заява мотивована тим, що пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020 № 384 передбачено, що грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше, ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Вказує, що вищенаведена норма передбачає реалізацію співробітником правомірного очікування та розумного, в межах трирічного строку, сподівання, що стосовно нього орган публічної влади, а саме відповідач буде діяти саме так, а не інакше.
Позивач також посилається на те, що про порушення своїх прав стосовно відмови в нарахуванні та виплаті додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 20.01.2023, він дізнався 20.02.2023, в день отримання відповіді відповідача від 20.02.2023 № 55.06-54.
Проте, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.
За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до вимог частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, питання, пов'язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.
Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Так, позивачем, зокрема, оскаржуються дії відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30000,00 грн., щомісячно.
Проте, з позовною заявою до суду звернувся лише 28.02.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що додаткова винагорода, установлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплачується визначеним у ній особам, зокрема, у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а тому позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено, або не було здійснено призначення такої додаткової винагороди.
При цьому, отримання 20.02.2023 позивачем листа від 20.02.2023 № 55.06-54 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.03.2023 у справі № 620/7954/21.
Позивач в заяві не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.03.2021 у справі № 240/12017/19 «обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, а не тим, хто спить».
Послання позивача, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020 № 384, судом не приймається до уваги, оскільки даний Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, а додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не входить до структури грошового забезпечення і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення.
Таким чином, позивач був обізнаний із оспорюваною бездіяльністю відповідача та не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин, тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі 20.02.2023 № 55.06-54 у проведенні нарахування та виплати позивачу частини грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби із 24.02.2022 по 31.12.2022; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період несення служби з 24.02.2022 по 08.04.2022 та з 01.06.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30000,00 грн., щомісячно.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі 20.02.2023 № 55.06-54 у проведенні нарахування та виплати позивачу частини грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби із 24.02.2022 по 31.12.2022; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період несення служби з 24.02.2022 по 08.04.2022 та з 01.06.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30000,00 грн., щомісячно - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.03.2023.
Суддя В.О. Непочатих