20 березня 2023 року справа № 580/766/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
06 лютого 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою Служби безпеки України, в якій просить:
1) визнати неправомірною діяльність і бездіяльність відповідача в реагуванні на скаргу позивача щодо протиправного фізичного насильства з боку співробітників відповідача, як у спосіб недопущення його до участі в розгляді скарги, так і у спосіб створення перешкод в реалізації його прав на ознайомлення з матеріалами перевірки з одночасним порушенням строків на відповідь;
2) зобов'язати відповідача провести розгляд скарги позивача від 26.07.2022 за його участю та з наданням для ознайомлення матеріалів перевірки у Черкасах, за місцем його проживання.
Також позивач просить суд постановити на адресу правоохоронних органів окрему ухвалу про надання правової оцінки за ознаками ст. 366 КК України Службова підробка” листу відповідача від 25.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач 26.07.2022 надіслав електронною поштою до Служби безпеки України заяву про протиправні дії їхнього співробітника. 05.09.2022 він отримав лист відповідача №9/Т-131/129 від 25.08.2022, в якому зазначено, що даних про причетність співробітників Служби безпеки України до протиправної діяльності не отримано. Позивач зазначає, що дата відповіді зазначена 25.08.2022, проте направлена йому поштою тільки 01.09.2022, тобто з перевищенням строків встановлених Законом України «Про звернення громадян».
Ухвалою суду від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив, що спірні правовідносини стосуються окремих питань діяльності відповідача, яка регламентована нормами КПУ України, а тому даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України. Щодо строку надання відповіді на звернення позивача, відповідач зазначив, що вона надана в межах строків встановлених Законом України «Про звернення громадян».
08.03.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому просить вважати відзив таким, що не заслуговує на увагу з огляду на системні порушення у тлумаченнях відповідача положень законодавства України та задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, позивач просить винести окрему ухвалу по наданню правової оцінки зникненню із сайту Укрпошти електронних відомостей про дату передачі на пошту відповіді відповідача та постановити окрему ухвалу про наданню правової оцінки подіям перекручування відповідачем відомостей, які мають вирішальне значення для встановлення судом істини.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
26.07.2022 позивач звернувся до Головного управління внутрішньої безпеки СБУ зі скаргою на протиправні дії працівника Служби безпеки України у місті Черкаси, що полягають у застосування до нього неправомірного насильства та участь у знищенні його власності. В даній скарзі позивач просив розгляд скарги шляхом службового розслідування проводити за його участю та із залученням інформації з камер зовнішнього спостереження на місті правопорушень обох правоохоронців. Результати розгляду просив надіслати у письмовій та електронній формах.
Головне управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України листом №9/Т-131/129 від 25.08.2022 надало позивачу відповідь, в якій зазначило, що даних про причетність співробітників Служби безпеки України до протиправної діяльності, про яку йдеться у скарзі не отримано.
Не погоджуючись з такою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Преамбулою Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон 393/96-ВР) визначено, що Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею першою Закону № 393/96-ВР встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненням громадян, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 393/96-ВР, слід розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону №393/96-ВР).
Таким чином, органи, до яких направлено звернення, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. При цьому, звернення повинні бути розглянуті та вирішені у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а відповіді за результатами їх розгляду даються тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
З аналізу наведеного вбачається, що вимоги Закону №393/96-ВР містять чітко установлені строки щодо розгляду звернень громадян. Разом з тим, жодним чинним нормативно-правовим актом не встановлені терміни надіслання особам відповіді на їх звернення.
Так, Верховний Суд у постанові від 26.09.2019 у справі №826/11164/16 зазначив, що орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Судом встановлено, що 26.07.2022 позивач звернувся до Головного управління внутрішньої безпеки СБУ зі скаргою на протиправні дії працівника Служби безпеки України у місті Черкаси, що полягають у застосування до нього неправомірного насильства та участь у знищенні його власності. В даній скарзі позивач просив розгляд скарги шляхом службового розслідування проводити за його участю та із залученням інформації з камер зовнішнього спостереження на місці правопорушень обох правоохоронців. Результати розгляду просив надіслати у письмовій та електронній формах.
Головне управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України листом №9/Т-131/129 від 25.08.2022 надало позивачу відповідь, в якій зазначило, що даних про причетність співробітників Служби безпеки України до протиправної діяльності, про яку йдеться у скарзі не отримано.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем розглянуто звернення ОСОБА_1 у місячний термін від дня його надходження та листом №9/Т-131/129 від 25.08.2022 доведено позивачу зміст відповіді в обраний ним спосіб. При цьому, суд вважає, що вказаний лист направлений Головним управлінням внутрішньої безпеки позивачеві з дотриманням «розумних строків».
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у своїй скарзі позивачем не викладено жодних ідентифікуючих даних осіб або іншої інформації, яка б свідчила про причетність до застосування до нього насильства саме представниками Служби безпеки України.
З огляду на викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи не підтверджено дій чи бездіяльності відповідача під час надання позивачу відповіді на скаргу від 26.07.2022 у строки, визначені Законом №393/96-ВР.
Щодо клопотань позивача про постановлення окремих ухвал суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов'язковою для суду.
Суд не знаходить підстав для прийняття окремих ухвал та як наслідок, відсутні підстави для задоволення клопотань позивача про постановлення окремих ухвал.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат у цій справі судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО