Справа № 560/2193/23
21 березня 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом (направивши його поштовим зв'язком 14.02.2023), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0050607-5506-2223 від 30.07.2019, яким визначено податок на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки за об'єкт нерухомого майна - 1/2 частки майнового комплексу за адресою АДРЕСА_1 за 2018 рік в сумі 37018,25 гривень.
Підставою позову вказує порушення відповідачем вимог ПК України.
Ухвалою суду від 21.02.2023 позовну заяву залишено без руху. Вказано, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не мав можливості отримати (проживав в іншому місті) і фактично не отримував.
Про те, що ГУ ДПС у Хмельницькій області (незважаючи на ухвалення судом рішення про визнання договору дарування недійсним) все ж сформувало податкове повідомлення - рішення про визначення суми податку на нерухоме майно та звернулось до суду з позовом про стягнення такої суми в примусовому порядку (справа № 560/3802/21), дізнався від адвоката.
Вказує, що звернувся до суду з відповідним позовом в межах 6 місяців, з дня коли дізнався, що його права не були відновлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/3802/21 (яке отримав 14.10.2022).
Суд враховує, що згідно статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).
Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду. Вказані обставини не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Крім того, правові наслідки непоновлення відповідного строку позбавлять позивача можливості захистити свої права, які для нього є важливими.
Отже, з метою доступу до правосуддя слід поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Тому адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Справа підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Керуючись статтями 162-164, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити такий строк.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
Надати позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня вручення йому відзиву на позов.
Надати відповідачу строк для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив - 5 днів з дня вручення йому відповіді на відзив.
Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.
До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються : 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук