Справа № 560/2375/23
іменем України
21 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.
за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Дмитришеної В.В. представника третьої особи Орлова О.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправною та скасування постанови,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2023 ВП №69006729.
Позов мотивований тим, що державний виконавець передчасно прийняв спірну постанову, оскільки відсутні докази, які підтверджують факт виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №560/2586/21.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що державний виконавець вжив всіх заходів, передбачених Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VIII), для примусового виконання судового рішення. Тому вважає, що не порушив вимоги Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим спірна постанова є правомірною.
Державна казначейська служба України подала до суду пояснення, в яких зазначила, що встановлена рішенням суду заборгованість військової частини НОМЕР_1 перед позивачем віднесена до другої черги погашення заборгованості. Державна казначейська служба України у межах встановленої компетенції вчиняла та вчиняє дії щодо виконання судового рішення.
Ухвалою від 27.02.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 09.03.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд залучив Державну казначейську службу України до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Рішенням від 11.12.2006 у справі №2-а-2656/2006 Замостянський районний суд міста Вінниці стягнув з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок у сумі 20564,30 грн.
Рішенням від 25.06.2021 у справі №560/2586/21 Хмельницький окружний адміністративний суд, зокрема, зобов'язав Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі №2-а-2656/2006.
Постановою від 12.05.2022 головний держаний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрив виконавче провадження №69006729 з примусового виконання виконавчого листа №560/2586/21 про зобов'язання Державної казначейської служби України вчинити дії щодо виконання рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 11.12.2006 у справі №2-а-2656/2006.
24.10.2022 на адресу Державної казначейської служби України державний виконавець надіслав вимогу щодо надання доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №560/2586/21.
Постановою від 06.12.2022 ВП №69006729 головний держаний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби за невиконання рішення суду наклав на Державну казначейську службу України штраф в розмірі 5100,00 грн.
Постановою від 24.01.2023 ВП №69006729 головний держаний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби за невиконання рішення суду наклав на Державну казначейську службу України штраф в подвійному розмірі 10200,00 грн.
14.02.2023 головний держаний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби надіслав до Національної поліції України подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної казначейської служби України вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 №560/2586/21.
Постановою від 15.02.2023 ВП №69006729 головний держаний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 №560/2586/21.
Позивач оскаржив вказану постанову до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 16 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно вимог статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд враховує, що відповідач вчинив дії передбачені статтею 63 Закону №1404-VIII, однак це не призвело до виконання рішення суду.
Виконавче провадження закінчене державним виконавцем на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, зокрема, надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, але не у зв'язку з повним виконанням рішення суду.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 (справа № 1-26/2012) зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі "Жовнер проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виконання судових рішень розглядається як стадія судового провадження, право доступу до суду, що гарантується цією статтею, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив достатньо заходів на виконання судового рішення, а саме: не провів перевірку виконання боржником рішення, з метою захисту інтересів стягувача, не одержував від посадових осіб відповідача, необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, не викликав посадових осіб з приводу виконання виконавчого документу, не здійснював інші повноваження, передбачені цим Законом.
Оскільки на час винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2023 та під час розгляду цієї справи, судове рішення по справі №560/2586/21 не виконане, а також, враховуючи положення статті 40 Закону №1404-VIII, зокрема те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, тому у відповідача були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що існують достатні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 15.02.2023 про закінчення виконавчого провадження №69006729. Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2023 ВП №69006729.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Департамент Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городоцького, 13,Київ 1,01001 , код ЄДРПОУ - 00015622)
Головуючий суддя О.Л. Польовий