Справа № 560/2991/23
іменем України
21 березня 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано позивачу надати до суду письмову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням дотримання строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.
16.03.2023 до суду поступила заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 14.03.2023, в якій позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався в лютому 2023 року, отримавши лист від 16.02.2023. Зазначає, що під час дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Щодо доводів позивача в обґрунтування дотримання строку звернення з позовом до суду стосовно наданої відповідачем відповіді в листі від 16.02.2023, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд не застосовує вказані позивачем висновки Верховного Суду викладені в постанові від 24.12.2020, оскільки застосовує прийняті пізніше в часі висновки Верховного Суду в постанові від 03 вересня 2021 року у справі №460/1904/19, в яких зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Щодо посилання позивача на п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, посилання позивача на запроваджені заходи карантину, є необгрунтованими, адже не вказано яким чином неможливість звернення до суду з цим позовом зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, позивач не виконав вимоги ухвали суду і пропустив строк звернення до суду, тому наступає наслідок визначений ч. 2 ст. 123 і п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України - повернення позову в частині позовних вимог.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , в частині позовних вимог за період з 01.06.2022 по 27.08.2022, повернути позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу і роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 21 березня 2023 року
Головуючий суддяА.І. Петричкович