Справа № 560/12093/22
21 березня 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 у справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, у якій просить відстрочити виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року до набрання законної сили рішенням у справі №560/1886/23.
Вирішуючи питання про можливість прийняття вказаної заяви до розгляду, суд доходить висновку, що заяву належить залишити без руху.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) .
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, передбачено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні.
Отже, з 01.01.2023 за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, у тому числі заяви про відстрочення виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України, ставка судового збору становить 805,20 грн.
Проте всупереч зазначеним вимогам закону, до заяви про відстрочення виконання рішення не додано доказів сплати судового збору у вищевказаному розмірі.
Водночас, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні. Крім того, заявником не надано доказів про те, що його віднесено до переліку тих осіб, які наділені пільгами зі сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
При вирішенні цього процесуального питання суд також звертає увагу на те, що положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (згідно якого судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення) у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" прийняті пізніше, а за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Як роз'яснило Міністерство юстиції України у своєму листі від 26.12.2008 за № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання, а тому повинна вирішуватись саме у вищезазначений спосіб.
Крім того, у спірному випадку норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI вважаються спеціальними, що також свідчить про їх пріоритетність.
За змістом ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки статтею 378 КАС України не врегульовані питання, пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, а також рішеннями (діями) суду у випадку його несплати, суд вважає можливим за аналогією закону застосувати положення статті 169 КАС України.
Так, відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої заяви вимогам закону, заяву належить залишити без руху з встановленням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків заяви, а саме надання суду доказів сплати судового збору в розмірі в розмірі 805,20 грн. (або копії доказів підстав звільнення від його сплати відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук