Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2023 року Справа № 520/9673/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
- визнати противоправною дії військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), яка полягає у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 року по 04.11.2019 року у зменшеному розмірі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 року по 04.11.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цій для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 04.11.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 04.11.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 11.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі, надано відповідачу строк на надання відзиву на адміністративний позов.
Ухвалою суду від 17.11.2022 року зупинено провадження у справі №520/9673/22 до завершення військового стану в Україні.
Від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.02.2023 року поновлено провадження у справі № 520/9673/22 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Прийнято відзив Військової частини НОМЕР_1 та розглядати справу з урахуванням наведених обставин та доданих доказів. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17 березня 2023 року представник відповідача повторно подав відзив на адміністративний позов та просив суд повернути позов без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати частини грошового забезпечення про не нарахування та невиплату яких він повинен був знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби позивач звернувся 18.10.2022, то строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, який слід обраховувати з 19.07.2022 (дати набрання чинності змінами до ст. 233 КЗпП України), ним пропущено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352, яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю, в тому числі: щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладено у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що строки, визначені ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, ч.1 цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач проходила службу в Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) та після виплати їй індексації грошового забезпечення, на виконання рішення суду, не погодилася із застосуванням відповідачем базового місяця під час її нарахування.
Суд враховує, що вказаний вид служби відноситься до публічної згідно положень п.17 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, тому така (ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19 та від 05.02.2020 року у справі №825/565/17, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна здійснюватись щомісячно за наявності підстав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 22.06.2021р. по справі 520/5768/21 позов - задоволено частково та вирішено
«Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період 04.11.2016р.-28.02.2018р. із врахуванням наявності підстав, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 року та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з утриманням належних податків та зборів.»
На виконання вказаного рішення позивачці було здійснено виплату індексації 27.01.2022 у розмірі 1485,18 грн.
Не погодившись з розміром індексації, у даному позові позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 04.11.2019 року - березень 2018 року.
Втім, до суду він звернувся лише 07.11.2022 року, тобто з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку.
Таким чином, звернувшись до суду з позовом 07.11.2022 року, позивач пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків .
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Бадюков Ю.В.