Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2023 року Справа № 520/5758/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного забезпечення за час вимушеного прогулу,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 року № 296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області за №289 о с від 14 червня 2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено згідно з Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за п.6 ч.1 с.77 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 14.06.2022 року без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022;
- поновити ОСОБА_2 на посаді поліцейською відділу реагування патрульної поліції Ізюмського РУН в Харківській області з 14.06.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області па мою користь середньомісячне забезпечення заробіток . за час вимушеною прогулу за період з 01.05.2022 року по 03.06.2022 року газ 14.06.2022 по дату поновлення на службі.
Відповідно до п.п. 2,5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 29, ст. 233 із наступними змінами), доповнено розділом V "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ", який, зокрема, включає статтю 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивач зазначає, що ознайомився з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності 08.02.2023, коли отримав спірні накази на свій запит від 22.01.2023, оскільки не мав можливості виїхали з окупованого Ізюму.
Відповідно до даних відкритих офіційних джерел місто Ізюм перебувало в окупації з 02.04.2022 та було звільнено від російських окупаційних військ 10.09.2022.
Таким чином, позивач, не будучи (з його слів) обізнаним про своє звільнення, мав з'явитися на службу та вийти на зв'язок з керівництвом одразу після звільнення міста Ізюм.
За умови виконання вказаних обов'язків, позивач мав бути обізнаним про своє звільнення після деокупації міста 10.09.2022.
Одночасно, судом з відкритих джерел встановлено, що за повідомленням на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ заступник Ізюмського міського голови Володимира Мацокіна, станом на 06.10.2022 у місті Ізюм з'явився сталий мобільний зв'язок та інтернет.
В той же час, жодної інформації щодо свого місця перебування з моменту деокупації м. Ізюм та відновлення дротового зв'язку та мобільного Інтернету позивач в позовній заяві не зазначає.
Відтак, суд не вважає обґрунтованим посилання позивача на дату отримання спірних наказів - 08.02.2023, як дату, коли позивач повинен був дізнатися про порушення його прав.
Відтак, наведені позивачем в позовній заяві доводи та надані до матеріалів позову докази не підтверджують факт дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, встановлений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заяви про поновлення строку звернення із викладенням причин пропуску такого строку, доводів на підтвердження їх поважності та доказів на підтвердження наявності таких причин позивачем до позову не додано.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Верховний Суд в Постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків:
"Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами....
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що спірний наказ видано 03.06.2022, місто Ізюм, в якому як зазначає позивач він перебував, звільнено 10.09.2022.
В той же час, позов подано до суду засобами поштового зв'язку 13.03.2023, тобто з порушенням 15-денного строку звернення до суду.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:
- належним чином засвідчені докази щодо перебування позивача з моменту звільнення м.Ізюм 10.09.2022 по момент звернення за отриманням спірних наказів;
- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білова О.В.