Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 березня 2023 року справа №520/6398/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним, скасування наказі, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП у Харківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача з проведення службового розслідування стосовно інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ ГУ НП в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» від 09.03.2022 №176;
- визнати протиправним та скасувати частину індивідуального акту - наказу ГУ НП в Харківській області «По особовому складу» від 10.03.2022 №139о/с, у частині звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» /у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби/ лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області;
- поновити позивача на посаді інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 24.02.2022 по дату поновлення на службі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Національній поліції України. Вказує, що з початку повномасштабного вторгнення до 01.03.2022 перебував у місті Харкові та чекав офіційної інформації від керівництва щодо подальшого несення служби, проте будь-яких чітких команд та інструкцій у передбаченому законом порядку щодо несення служби у період воєнного стану ним отримано не було. Зазначає, що 09.03.2022 наказом №176 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а з 10.03.2022 позивача звільнено зі служби відповідно до наказу від 10.03.2022 №139 о/с. На переконання позивача, ним не порушено службову дисципліну, факт вчинення дисциплінарного проступку не доведений відповідачем належними доказами, а тому висновок службового розслідування та накази про звільнення позивача, є безпідставними та протиправними.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з заявою про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб. Крім того, зазначено про те, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду буде вирішена судом під час розгляду справи по суті.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Представник відповідача через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у ході проведеного службового розслідування встановлено, що позивач протягом тривалого часу безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини та честі держави самоусунувся, не взяв участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, своїми діями допустив дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України в цілому, та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції, вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач лейтенант поліції на час виникнення спірних правовідносин обіймав посаду інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Зі змісту поданого до суду відзиву на позов суд встановив, що особовий склад ГУ НП в Харківській області був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.
У той же час, позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.202022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, 07.03.2022, 08.03.2022 та 09.03.2022, у зв'язку з чим начальником Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області полковником поліції Плотниковим Дмитром, заступником начальника Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області полковником поліції Хлєбніковим Володимиром та начальником сектору моніторингу Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області майором поліції Бистрицьким Олексієм 09.03.2022 складено акт про відсутність позивача на службі у вказані дні без поважних причин.
На підставі наказу начальника ГУ НП в Харківській області «Про призначення та проведення службового розслідування» від 09.03.2022 №437 розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення позивачем службової дисципліни.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування від 09.03.2022, проведеного з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни позивача, який 09.03.2022 затверджено начальником ГУ НП в Харківській області.
Вказаним висновком, зокрема, встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 8, пункту 24 частини першої, статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 09.03.2022 начальником ГУ НП в Харківській області видано наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області» від 09.03.2022 №176, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції за порушення службової дисципліни, що 10.03.2022 реалізовано наказом ГУ НП в Харківській області №139 о/с.
Вважаючи висновки службового розслідування протиправними та необґрунтованими, а наказ про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення з посади та служби в органах поліції незаконними, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон України №580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі по тексту - Порядок №893).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина перша статті 24 Закон України №580-VIII).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до абз. 2 статті 17 Конституції України визначає, що забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно частин першої та другої статті 19 Закону України №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII зобов'язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункти 1, 2, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі по тексту - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі по тексту - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно частин другої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відтак, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Суд у ході розгляду справи встановив, що відповідно до наказу ГУ НП в Харківській області від 09.03.2022 №437 призначено проведення службового розслідування відносно позивача.
Висновками службового розслідування від 09.03.2022 встановлено, що 07.03.2022 до ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт начальника Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Плотнікова Д.В. про те, що позивач з 24.02.2022 по теперішній час відсутній на службі, на зв'язок з керівництвом не виходить. Опитаний начальник Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2. , підтвердив факти, викладені у своєму рапорті від 07.03.2022. Опитаний начальник сектору моніторингу Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що він є безпосереднім керівником позивача. Останній 23.02.2022 заступив на добове чергування та отримав табельну вогнепальну зброю ПМ НОМЕР_3, 1963 р.в., два магазини та 16 набоїв калібру 9 мм до нього. 24.02.2022 змінився з добового чергування, але у зв'язку із командою «Тривога» поїхав додому із табельною вогнепальною зброєю та більше на службу та зв'язок не виходив. На даний час телефон НОМЕР_1 поза зоною досяжності, повідомлення про включення телефону не надходили. З метою з'ясування обставин відсутності на службі позивача 07.03.2022 о 10:25 членом дисциплінарної комісії - т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВП УГІ ГУ НП в Харківській області майором поліції Шадріннм А.О., було здійснено телефонні дзвінки на номери останнього НОМЕР_1 , однак абонент не відповів. У подальшому вказаний абонент не перетелефонував. 07.03.2022 о 15.30 позивачу було відправлено SMS повідомлення у якому запропоновано останньому вийти на зв'язок та прибути до ГУ НП в Харківській області для надання письмового пояснення за фактом відсутності на службі. Відповідь па вказане повідомлення не надійшла.
Крім цього, здійснювався виїзд за адресою постійного місця проживання позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак двері зазначеного будинку ніхто не відчинив. Також вживалися заходи щодо направлення виклику рекомендованим листом на адресу місця проживання для надання пояснень позивача, однак встановлено, шо Харківська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 61052, розташована за адресою: майдан Привокзальний, 2, Харків, Харківська область, на приймання та відправлення рекомендованих листів, не працює.
За висновками службового розслідування від 09.03.2022 зазначено про порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Відповідно до наказу від 09.03.2022 №176 відповідачем до позивача за вчинення дисциплінарного проступку - застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Наказом від 10.03.2022 №139 о/с позивача звільнено за пунктом 6 статті 77 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладено відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб.
У зв'язку з чим, Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).
Позивач починаючи з 24.02.2022 був відсутній на службі без поважних причин, про що складено відповідні акти.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що, відповідно до рапортів командного складу підпорядкованих підрозділів поліції встановлено, що, зокрема, позивач до місця дислокації підрозділів за місцем проходження служби не прибув. Під час подальшого проходження служби в поліції, про своє місцезнаходження повідомляти відмовлявся. Опитати під час проведення службового розслідування позивача не виявилось можливим, у зв'язку із відсутністю інформації про їх місцезнаходження та зв'язку.
Стосовно порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шостої статті 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Суд встановив, що зазначених положень Дисциплінарного статуту відповідачем не дотримано.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідач з незалежних від себе обставин не мав змоги виконати вимоги частини шостої статті 18 Дисциплінарного статуту.
Суд зазначає, що чинне законодавство України частково не пристосоване до застосування в умовах воєнного стану, в умовах тимчасової окупації окремих територіальних одиниць, тощо.
На переконання суду, в умовах запровадження воєнного стану безумовно є необхідність у дотриманні приписів чинного законодавства України, проте їх реалізація повинна відбуватися з певною гнучкістю, щоб досягти оптимального балансу між публічними та приватними інтересами.
У даній справі, судом встановлено, що відповідачем вживались усі можливі заходи для повідомлення позивача про прийняті рішення, зокрема і про призначення службового розслідування.
Починаючи з 25.02.2022 позивач на службу не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав (його мобільний телефон працював, але виклики не приймав), місцезнаходження позивача керівництву було невідомо. Про ухилення позивача від служби (невихід на службу) у період з 25.02.2022 по 09.03.2022 посадовими особами відповідача були складені відповідні акти, копії наявні у матеріалах справи.
Разом з тим, позивач не здійснював жодних дій щодо отримання інформації про те, яким чином йому продовжувати проходження служби у поліції після 25.02.2022. Фактично зацікавленість у подальшому проходженні служби у поліції позивач висловив лише після отримання повідомлення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарно статуту поліцейський отримує наказ від керівника у порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частини друга статті 5 Дисциплінарного статуту).
Згідно частини п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відтак, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Як встановлено судовим розглядом, відповідно до рапортів командного складу відповідача установлено, що, зокрема, позивач, до місця дислокації підрозділів за місцем проходження служби не прибув, а тому виявив небажання щодо подальшого проходження служби в поліції, про своє місцезнаходження повідомляти відмовився.
При цьому, суд зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України.
Між тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на час спірних правовідносин взяті на себе обов'язки не виконував.
Вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у невиконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов'язків, невиході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно вимогам статті 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії рф проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
З огляду на встановлені обставини у даній справі, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності доказів вчинення ним дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, правомірно видано накази від 09.03.2022 №176 про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді звільнення зі служби та від 10.03.2022 №139 о/с.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, 5, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599) про визнання протиправним, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 21.03.2023.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА