Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2023 року Справа № 520/5351/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 листопада 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити невиплаті ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року 01 листопада 2018 року, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з підстав, визначених ч.1 ст. 123 КАС України.
Так, позивачем разом з позовною заявою надано заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, в якій просить поновити строк подання адміністративного позову зв'язку з тим, що строк звернення стосовно стягнення заробітної плати необмежений.
В обґрунтування заяви зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Закон № 2352-ІХ набув чинності 19.07.2022. При цьому, позивач посилається на тлумачення, надане в Рішеннях Конституційного Сущу № 8- рп/2013 від 15.10.2013, № 9-рп/2013 від 15.10.2013. Крім того, вказує на Постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Дослідивши подану заяву, суд встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строком.
19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01.07.2022, яким внесено зміни до діючого законодавства про працю.
Зокрема, частини 1-2 ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч.2).
З огляду на зміст зазначених норм, суд наголошує, що строки, встановлені ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17), відтак відноситься до сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу №267 командира Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (по стройовій частини) від 18.10.2018 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Таким чином, 18.10.2018, з припиненням трудових відносин, позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав та законних інтересів, обумовлених не виплатою всіх належних працівникові сум, в тому числі з грошового забезпечення, із урахуванням проведення всіх видів його індексації.
Строки, визначені частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення. Таким чином, обчислення вказаного строку звернення до суду слід здійснювати з 20.07.2022 - наступний день з моменту набрання чинності Закону №2352, яким було змінено частину 2 статті 233 КЗпП. Отже, строк звернення до суду з даним позовом сплинув 20.10.2022, а до суду позивач звернувся 13.03.2023.
З огляду на викладене, доводи, викладенні у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо необмеженості строку звернення до суду є необґрунтованими, а строк звернення до суду порушеним.
Суд констатує, що фактично позивач не наводить поважних причин, які реально завадили йому звернутися до суду за захистом його прав у встановлений строк для звернення до суду, а наводить міркування за наслідком аналізу нормативно-правових актів, з яких робить висновок, що строк звернення до суду до заявлених позовних вимог взагалі не застосовується.
При цьому, слід мати на увазі, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї документи, подано позивачем через систему "Електронний суд".
Проте, в порушення ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Суд зазначає, що встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;
- доказ направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії адміністративного позову та доданих до нього документів.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску та доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії адміністративного позову та доданих до нього документів.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шляхова О.М.