Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 березня 2023 р. №520/2809/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.07.2022 № ФХ 127130 про грошове забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ 127130 від 20.07.2022 про грошове забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив їй в проведенні перерахунку та виплати пенсії за померлого чоловіка - ОСОБА_2 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.07.2022 № ФХ 127130 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, позаяк померлому чоловіку перерахунок пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та №704 від 30.08.2017 не здійснювався. Зазначила, що отримує пенсію по втраті годувальника.
Ухвалою суду від 09.02.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 20.11.2020 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 30 % грошового забезпечення померлого годувальника. Пенсія обчислена, виходячи із грошового забезпечення позивача (посадового окладу; окладу за військовим званням; надбавки за вислугу років).
05.03.19 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.18 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
На запит позивача Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив до відповідача довідку №ФХ127130 від 27.06.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року за посадою: начальник штабу - заступник командира окремого батальйону (скороченого складу), яку він займав на день звільнення, яка включає, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, також додаткові види грошового забезпечення та премію.
Позивач 17.01.2023 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок основного розміру її пенсії по втраті годувальника згідно відомостей довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 20.01.2023 за №2000-0203-8/9310 повідомило позивача про те, що немає підстав для перерахунку пенсії з врахуванням довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ127130 від 27.06.2022, оскільки Кабінет Міністрів України після 05 березня 2019 року не приймав будь-яких рішень щодо умов та порядку перерахунку пенсій вказаній категорії осіб.
Зазначені дії позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із ст. 2 Закону №1058-IV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення.
Солідарна система базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до приписів частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 36 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Положеннями частини 1 статті 37 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина 2 статті 45 Закону № 1058-IV ).
Отже, пенсія у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо пов'язана з правом на пенсію саме померлої особи, що мала на утриманні інших непрацездатних осіб.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Потсанова № 704), відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (пункт 1 Постанови № 103).
Згідно з пунктом 2 Постанови № 103 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в справі № 826/3858/18 визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою від 05 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року без змін.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність 05 березня 2019 року.
17 грудня 2019 року Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі №160/8324/19 (№Пз/9901/20/19) Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1. Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Отже, з 05 березня 2019 року з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Після втрати чинності (з 05 березня 2019 року) пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 та за зверненням позивача, Харківській обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , чоловіка ОСОБА_1 , із зазначенням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії станом на 05 березня 2019 року.
Суд зазначає, що після набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3858/18 (а саме: 05 березня 2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії; право на такий перерахунок основного розміру пенсії в ОСОБА_2 виникло з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Таким чином, ОСОБА_2 ще за життя набув право на перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, таке право в ОСОБА_2 виникло з 01 квітня 2019 року, а помер він 17.09.2020, що підтверджується протоколом про призначення пенсії по втраті годувальника.
Суд зазначає, що пенсія ОСОБА_2 за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена до 01 січня 2018 року, що підтверджується протоколом з пенсійної справи №ФХ104798, складеним у 2008 році. Таким чином, чоловік ОСОБА_1 відноситься до переліку осіб із числа військовослужбовців, визначених в пункті 1 Постанови № 103.
Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені в статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
В спірному випадку ОСОБА_2 помер у період одержання пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, розмір такої пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року мав бути розрахований також з урахуванням розміру не тільки основних видів грошового забезпечення, але й усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, оскільки таке право виникло з 05 березня 2019 року.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Із протоколу за пенсійною справою 2001029232 (Міноборони) від 20.11.2020 слідує, що пенсія в разі втрати годувальника призначена ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 для обчислення пенсії, до якого не включено додаткові види грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, які мали бути включені до заробітку і з якого йому мав бути проведений перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року.
Таким чином, розмір пенсії позивача по втраті годувальника має обчислюватися з грошового забезпечення ОСОБА_2 , до складу якого має входити посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також усі додаткові види грошового забезпечення та премії станом на 05 березня 2019 року, тобто із заробітку, із якого мав бути проведений перерахунок пенсії її чоловіка з 01 квітня 2019 року.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовило позивачці у проведенні перерахунку її пенсії у разі втрати годувальника на підставі відомостей довідки №ФХ127130 від 27.06.2022 про розмір грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що зміна розміру пенсії, якщо у складі сім'ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім'ї або сім'я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.
Строки перерахунку призначених пенсій регламентовано статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що право на перерахунок пенсії виникло у позивача після отримання відповідачем від Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки №ФХ127130 від 27.06.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року.
Відповідно до наданого відповідачем до відзиву реєстру Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки передачі документів до ГУПФУ в Харківській області №31 від 20.07.2022, оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідачем отримано 22.07.2022, відповідно до штампу вхідної кореспонденції на реєстрі.
Отже, з огляду на вказані обставини, перерахунок пенсії позивача необхідно здійснити з 01.08.2022 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), а не як зазначає позивач з 01.04.2019, також в 2019 році позивач взагалі не отримував пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з чим у вказаній частині вимог слід відмовити.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.08.2022 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці №ФХ127130 від 27.06.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.08.2022 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ФХ127130 від 27.06.2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05 березня 2019 року, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин