про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2023 року м. Київ Справа № 320/163/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" від 15.12.2021 № 4244;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" від 15.12.2021 № 4244 з урахуванням індексації пенсії та без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу приписів пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18, постанові від 16.10.2019 в адміністративній справі № 2040/6740/18 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2018 в адміністративній справі № 800/397/17.
Вибір позивачем способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів повинен здійснюватись з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Водночас підстави позову мають бути викладені у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у прохальній її частині позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації та без обмеження її максимальним розміром.
Водночас позовна вимога про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом протиправними дій (рішень) суб'єкта владних повноважень, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її індексації та без обмеження пенсії максимальним розміром, у прохальній частині позовної заяви відсутня.
Крім того, у позовній заяві позивачем не наведено обставин, що свідчать про обмеження відповідачем належних позивачу виплат максимальним розміром або про неналежне врахування розміру її індексації.
Доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, що свідчить про необхідність захисту у судовому порядку прав та інтересів позивача у спосіб зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації та без обмеження її максимальним розміром, позивачем також не надано.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: документів і матеріалів на підтвердження обставин протиправної поведінки відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у перерахунку пенсії позивача в частині індексації пенсії та обмеження її максимальним розміром; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (шляхом уточнення позовних вимог та/або викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) з урахуванням вимог статті 5 цього Кодексу та наведених вище висновків суду, а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.