21 березня 2023 року Справа № 280/4756/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬБАКОР" (Україна, 69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СКВОРЦОВА, будинок 236, код ЄДРПОУ 37129163) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (69041, ЗАПОРІЗЬКА область, місто ЗАПОРІЖЖЯ, вулиця СИНЕНКА СЕРГІЯ, будинок 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬБАКОР" (надалі - позивач) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000047/1 від 15 лютого 2022 року Запорізької митниці;
- визнати проти протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000144 від 15 лютого 2022 року Запорізької митниці.
Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем та Лестена. Литва (далі - Постачальник) укладено Контракт № 30А/2021L від 17листопада 2021 року на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби річних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даною Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожений фарш лосося (далі - товар).
Згідно Інвойсу постачальника від 20 січня 2022 року № SL11178 товар постачався за ціною 0,6 євро за кu товару на умовах АСА, Литва.
Дія здійснення митного оформлення товару 14 лютого 2022 року позивачем по електронній системі до м/п "Запоріжжя" Запорізької митниці позивачем подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 112080/2022/002794) довідковий № 21827 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 410526,76 гривень (тобто 20,22 грн. або 0, 63 євро за 1 кг).
Визначення митної вартості товар) було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за піною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно частини 10 статті 58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків - 389526,76 три. (12181.20 доларів США х 31.9777 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України 21000 грн.., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
Разом з МД позивачем був наданий максі необхідних документів (згідно частини 2 статті 53 МКУ) та додаткових документів:
- контракт № 30А/2021L від 17 листопада 2021 року:
- інвойс від 20 січня 2022 року № SL 11178;
- проформа-інвойс від 14 січня 2022 року № SL.20220114;
- платіжне доручення № 1912299 віл 19 січня 2022 року;
- сертифікат якості № SL 11178 від 19 січня 2022 року;
- міжнародна автотранспортна накладна СМR від 21 січня 2022 року;
- довідка про транспортні витрати №1 від 21 січня 2022 року;
- міжнародний сертифікат № LT0280875/L2-1345 від 21 січня 2022 року;
- експортна декларація № 22L3031443820100109 від 21 січня 2022 року;
- сертифікат походження № LT22223483 від 21 січня 2022 року:
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) Поставка товару здійснюється згідно контракту від 17 листопада 2021 року № 30А/2021L. Відповідно до п.4.2 контракту вартість упаковки входить у вартість товару. Але відсутні документи в яких виділено вартість пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості пакування, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакування, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару).
2) Відповідно до пункту 1.2 контракту від 17 листопада 2021 року № 30А/2021L умови поставки, ціна, вартість після узгодження зазначаються в інвойсах на кожну партію товару. В поданому інвойсі від 20 січня 2022 року №SL 11178 зазначено суму 12 181,20 Євро, що не відповідає даним зазначеним в проформі-інвойсі від 14 січня 2022 року № SL 20220114 та банківському платіжному документі від 19 січня 2022 року № 1912299 (зазначено 12178,20 Євро).
3) Згідно поданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 21 січня 2022 року №1 транспортні витрати складають 21 000 грн. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що підтверджують заявлену митну вартість в частині транспортних витрат можуть належати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
В зв'язку з цим згідно вимог пункту статті 53 МКУ 14 лютого 2022 року посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме:
- прайс-лист від 12 січня 2022 року:
- лист позивача № 06/02-53 від 14 лютого 2022 року про відсутність контрактів та платежів третім особам.
- експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-816 від 25 січня 2022 року:
- лист постачальника від 14 лютого 2022 року про виписку з бухгалтерської документації та відсутність каталогів.
15 лютого 2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA112080/2022/000047/1 від 15 лютого 2022 року, у зв'язку із тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних визначених митних вартостей з розрахунку 0, 7723 євро за 1 кг товару.
Па підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000144 від 15 лютого 2022 року.
Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частиною 2 статті 53 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно посилань митного органу на те, що ««відповідно до п.4.2 контракту вартість упаковки входить у вартість товару. Але відсутні документи, в яких виділено вартість пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості» суд зазначає наступне. Згідно контракту 30А/2021L від 17 листопада 2021 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість пакування окремо не оплачувалась, саме тому, що ця сума включена в вартість товару, вказану в інвойсі згідно пункту 4.2. Контракту.
Щодо виявленої розбіжності «В поданому інвойсі від 20 січня 2022 року .№ SL11178 зазначено суму 12181,20 Євро, що не відповідає даним зазначеним в проформі-інвойсі від 14 січня 2022 року № SL 20220114 та банківському платіжному документі від 19 січня 2022 року № 1912299», суд зазначає таке.
У рахуванням пояснень позивача, викладених ним у позовній заяві, а також з урахуванням документів, наявних в матеріалах справи, кількість фактично відвантаженого товару виявилась більшою ніж було попередньо узгоджено в проформі-інвойсі. Фактичні дані по кількості товару було відображено в інвойсі, та оскільки умови оплати 100% передплата на підставі платформи- інвойсу, то і сума в наданому платіжному дорученні відповідає сумі зазначеній в проформі-інвойсі, а не в інвойсі.
Стосовно посилання митного органу на те, що «Згідно поданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 21 січня 2022 року № 1 транспортні витрати складають 21 000 грн. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що підтверджують заявлену митну вартість в частині транспортних витрат можуть належати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До документів можуть належати: 1) рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)/ від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційиих послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: 2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експеднціиних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3) калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вищезазначені документи не надано та не надано також і договір на перевезення» суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач надав відповідачу довідку від перевізника з зазначенням вартості перевезення товару з Литви до кордону України, при цьому надання договору перевезення вищезазначеними нормативно-правовими актами не вимагається.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Альбакор».
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬБАКОР" (Україна, 69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СКВОРЦОВА, будинок 236, код ЄДРПОУ 37129163) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (69041, ЗАПОРІЗЬКА область, місто ЗАПОРІЖЖЯ, вулиця СИНЕНКА СЕРГІЯ, будинок 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000047/1 від 15 лютого 2022 року Запорізької митниці;
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000144 від 15 лютого 2022 року Запорізької митниці.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» судовий збір в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 березня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов