20 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/387/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 06.01.2023 року № 2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 03 липня 2016 року.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку зі звільненням з органів Державної прикордонної служби України та наявністю необхідної вислуги років, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №60/867/22 від 18.05.2022, Адміністрація Державної прикордонної служби України направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років. Проте за результатами розгляду таких відповідач протиправно відмовив у її призначенні з мотивів відсутності в позивача встановленої законодавством календарної вислуги років. Вказане рішення вважає протиправним, оскільки можливість пільгового зарахування окремих видів служби передбачена як законодавчими нормами, так і підтвердження практикою Верховного Суду.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 25.01.2023 разом з позовною заявою була скерована до особистого електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в підсистемі «Електронний суд» 27 січня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Закарпатського окружного адміністративного суду.
Однак відповідач відзив на позов у встановлений судом строк до Закарпатського окружного адміністративного суду не направив, про причини не подання не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вбачає за можливе застосувати процесуальні наслідки, передбачені нормами ч. 4 ст. 159 КАС України.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи позивача, наведені ним у позовній заяві, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №112-ос від 02.07.2016 старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 02 липня 2016 року.
Так, як вбачається із зазначеного наказу календарна вислуга років ОСОБА_1 станом на 02 липня 2016 року складає 21 рік 03 місяці 29 днів, пільгова - 09 років 08 місяців 23 дні, загальна - 31 рік 00 місяців 22 днів.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №60/867/22 від 18.05.2022, 28 грудня 2022 року Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - АДПС України) направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) подання про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, ОСОБА_1 .
За результатами розгляду такого подання Рішенням №2 від 06.01.2023 ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з відсутністю достатньої календарної вислуги років (22 роки 6 місяців) на момент звільнення зі служби (02.06.2016), визначеного ст. 12 вказаного законодавчого акту.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням органу Пенсійного фонду України, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Нормами ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон).
Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 Закону).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За змістом ст. 17-1 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, ст. 17 Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, тоді як ст. 17-1 Закону вказаного законодавчого акту встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. При цьому вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Постанова №393).
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим з метою конкретизації нормативного регулювання вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Постанова №393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Відповідно до пп. «в» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон. В свою чергу пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу.
Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом в постановах від 27.06.2018 року у справі №750/9775/16-а, від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, від 10.03.2021 року у справі №812/1100/17, від 16.03.2021 року у справі №826/16811/18 та від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/867/22 від 18.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, визнано протиправною відмову АДПС України в оформленні, та направленні документів, які необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов'язано підготувати та направити до Департаменту фінансово-економічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України необхідні документи для їх підготовки та подання уповноваженим структурним підрозділом до ГУ ПФУ в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугу років.
Приймаючи вказане рішення суди виходили з того, що наявний у ОСОБА_1 стаж є достатнім для призначення пенсії за вислугу років в порядку п. «а». ст. 12 Закону.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Поряд з цим, як вбачається з оскарженого рішення, ГУ ПФУ в Закарпатській області при встановленні права ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років враховувало тільки календарну вислугу років такого - 21 рік 03 місяці 29 днів, що суперечить нормам чинного законодавства та висновкам Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/867/22.
З огляду на вищенаведене, суд вважає оскаржене рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В свою чергу у зв'язку з встановленим за результатами розгляду даної справи правом позивача на пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 таку пенсію.
Що стосується часу, з якого позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.07.2016 №112-ос «По особовому складу» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону, як такого, що звільнений з військової служби за п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 02 липня 2016 року.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугою років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Згідно ст. 48 Закону днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Вказане кореспондується також з положеннями п. 6 Порядку.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Поряд з цим, ч. 3 ст. 50 Закону передбачено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Судом встановлено, що подання про призначення ОСОБА_1 пенсії було подано до ГУ ПФУ в Закарпатській області 28 грудня 2022 року, тому з урахуванням положень ч. 3 ст. 50 Закону суд вважає, що пенсія підлягає призначенню з 28.12.2021 року (не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією).
З огляду на що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 06.01.2023 року № 2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити з 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 805,20 (Вісімсот п'ять гривень 20 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін