про закриття провадження щодо частини позовних вимог
14 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/374/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
за участі представника позивача - Андрейчука Олександра Михайловича;
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Василиндра Валентин Романович,
розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення, -
19 січня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), в якому просить суд: "1. Відкрити провадження у даній справі; 2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2021 р. № 0788535-2408-0704 Головного управління Державної податкової служби в Закарпатській області; 3. Скасувати Рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області І.Матьоли № 117/13-08 від 15.12.2022р. про опис майна в податкову заставу; 4. Стягнути з відповідача судові витрати по даній справі.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року дану позовну заяву було залишено без руху
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
13 лютого 2023 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що до Закарпатського окружного адміністративного суду Ізанська В.В. звернулася з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2021 року № 0788535-2408-0704 та рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області № 117/13-08 від 15 грудня 2022 року про опис майна в податкову заставу - у січні 2023 року (позовна заява датована 18 січня 2023 року), при цьому, як зазначено у позовній заяві таке податкове повідомлення рішення отримано позивачем у липні 2021 року, а отже звернення до суду з позовною заявою здійснено за межами шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України (а.с.а.с. 68, 69).
17 лютого 2023 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до яких остання просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання. На обґрунтування обставин представник позивача зазначає, що 20 вересня 2021 року на адресу ГУ ДПС України у Закарпатській області позивачем подано заяву в порядку пункту 266.7.3 Податкового кодексу України про проведення звірки даних щодо належного їй об'єкту оподаткування, розміру ставки податку, нарахованої суми податку та звільнення її від сплати даного податку на нежитлову нерухомість, відмінну від земельної ділянки. На дану заяву позивача від ГУ ДПС України у Закарпатській області відповіді по суті викладених в заяві питань не отримано. Натомість, отримавши заяву, відповідачем надано відповідь від 27 вересня 2021 року, в якій ГУ ДПС України у Закарпатській області, посилаючись на закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановив відсутність правових підстав для розгляду заяви. Представником позивача повторно на офіційну адресу відповідача відправлено завірене належним чином свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, однак, як вказує представник, відповіді позивачем отримано не було. А тому представник вказує, що, подання позову у січні 2023 року було аргументовано позивачем та пов'язане з бездіяльністю зі сторони відповідача, що виражалося у ненаданні відповіді на заяву про проведення звірки починаючи з вересня 2021 року. Також, вказує, що Верховний Суду постанові від 27 січня 2022 року по справі № 160/11673/20 акцентував увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики (а.с.а.с. 80-83).
В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання та просив залишити дану позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав наведених у запереченні на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
Вирішуючи питання щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Відповідно до статті 122 частини 3 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені й іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, статті 56 пунктом 56.18 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній адміністративній справі є прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 04 червня 2021 року № 0788535-2408-0704 (а.с. 12).
При цьому, як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає, що у липні 2021 року нею отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивач не скористався правом адміністративного оскарження в порядку досудового вирішення спору, а тому строк звернення до суду визначається статті 122 частиною 2 КАС України та становить 6 місяців.
Однак з позовом до суду позивач звернувся лише 19 січня 2023 року, тобто із значним пропуском встановленого строку звернення до суду, а саме понад 2 роки.
Верховний суд у постанові від 27 січня 2022 що ухвалена у справі 160/11673/20, зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається статті 122 частиною 2 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить статті 56 пункту 56.18 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається статтею 122 частиною 1 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо твердження представника позивача, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення існувала усталена практика процедури оскарження, яка становила 1095 днів з дня отримання, суд зазначає наступне.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Верховний Суд в постанові від 27 січня 2022 року по справі №160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається статті 122 частиною 2 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також, вказано, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, в даному випадку для визначення строку звернення до суду з позовом мають застосовуватись приписи статті 122 частини 2 КАС України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, після зміни судової практики та офіційного оприлюднення постанови від 27 січня 2022 року, що ухвалена у справі 160/11673/20 позивач звернувся до суду 19 січня 2023 року після сплину більш як одинадцять місяців, що судом розцінюється як необґрунтоване зволікання, обставин, які б слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду позивач не зазначає.
Разом з цим, подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірних рішень матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
В той же час, поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити. Зокрема, суду не надано жодних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість звернення до суду хоча б протягом шести місяців після вироблення правової позиції Верховним Судом щодо стоків звернення до суду, що висвітлена у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі 160/11673/2. Відтак, суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропуском без поважних причин строку звернення позивачем до суду.
Судом при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду, не встановлено та представником позивача в судовому засіданні не доведено про наявність будь-яких обставин, які не залежали від волі позивача та ускладнили звернення позивача до суду у визначений строк.
Інші доводи сторони позивача про наявність правової позиції тільки 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20, критично оцінюються, оскільки аналогічний підхід було також застосований Верховним Судом при розгляді справи № 580/3400/20 (постанова від 27 липня 2021 року).
Таким чином, звернувшись до суду лише 19 січня 2023 року з позовом про скасування спірного податкового-повідомлення рішення, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Необхідно зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду суд не вбачає, а позивач не заявляє. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне, залишити позовну заяву в частині пункту 2 прохальної частини позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2021 року № 0788535-2408-0704 без розгляду.
Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов'язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (пункт 2 позовної заяви) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 14 березня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено протягом 20 березня 2023 року.
СуддяС.Є. Гаврилко