21 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/2879/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що на день звільнення мав вислугу років 11 років 8 місяців, однак, незважаючи на достатню вислугу років, при звільненні йому відповідачем не було виплачено одноразову грошову допомогу. Також вважає, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні до неї має бути включена індексація (а.с. 1-9).
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 (суддя Черноліхов С.В.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.
29.03.2022 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №15865/22 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначено про те, що позивач не надав доказів на підтвердження викладених ним у позовній заяві обставин. Вказав на те, що календарна вислуга років позивача станом на час звільнення складала 7 років 5 місяців 29 днів, у зв'язку з чим, одноразова грошова допомога при звільненні не виплачувалась, оскільки за умовами чинного законодавства, одноразова грошова допомога при звільненні виплачується військовослужбовцю за умови наявності на день звільнення вислуги 10 років і більше (а.с. 25-31).
Після проведення повторного авторозподілу справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 (суддя Гурін Д.М.) прийнято справу до провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2021 №230 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та виключений зі списків особового складу з 11.11.2021 (а.с. 16).
При звільненні зі служби позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги.
Листом від 10.01.2022 №109 Військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв'язку з тим, що станом на час звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_1 становила менше 10 років (а.с. 13, 14).
Сторонами не заперечується, що вислуга років ОСОБА_1 станом на день звільнення становила 7 років 5 місяців 29 днів у календарному обчисленні, та 11 років 8 місяців у пільговому обчисленні.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
У пункті 2 статті 15 Закону України №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 року у справі № 822/3008/17
Верховний Суд у постановах від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17 та від 24.11.2020 у справі №822/3008/17 зробив висновок, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту другого статті 15 Закону України №2011-XII є наявність "вислуги 10 років і більше". Таким чином, в пункті другому статті 15 Закону України №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності вислуги 10 і більше календарних років.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що у випадку звільнення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, з військової служби за закінченням контракту, такі військовослужбовці мають право на одноразову грошову допомогу за наявності вислуги 10 років і більше незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи на пільгових умовах). Разом з тим, розмір такої одноразової грошової допомоги для такої категорії військовослужбовців знаходиться в прямій залежності від кількості повних календарних років їх служби.
Щодо включення індексації до складу грошового забезпечення з якого вираховується одноразова грошова допомога при звільненні, суд зазначає, що одноразова грошова допомога при звільненні позивачу відповідачем ще не нараховувалася та не виплачувалася, відповідно відсутні підстави стверджувати, що права позивача були порушені при нарахуванні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог на підставі статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в адміністративному судочинстві судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв'язку з чим, суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , з урахуванням пільгової вислуги років ОСОБА_1 понад повних 10 років, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, яка передбачена пунктом 2 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін