h7VH0HD4AbglUГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.03.2023 р. Справа № 914/2619/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кириченко О. М. про відвід судді Козак І.Б. вх.№6694/23 від 16.03.2023
у справі за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кириченко Олександра Миколайовича, місто Новомосковськ, Дніпропетровська область,
про: стягнення заборгованості 3 674,99 грн,
h7VH0HD4AbglUБез виклику представників сторін.
h7VH0HD4AbglUВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подано позов до Фізичної особи-підприємця Кириченко Олександра Миколайовича про стягнення 3 674,99 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 24.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.11.2022. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.03.2023 на 13:45 год.
16.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача заява з процесуальних питань про відвід судді Козак І.Б.
Ухвалою суду від 20.03.2023 (суддя Козак І.Б.) визнано відвід судді Козак І.Б. необґрунтованим. Вирішено заяву Фізичної особи-підприємця Кириченка Олександра Миколайовича про відвід судді Козак І.Б. від розгляду справи № 914/2619/22 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023, заява Фізичної особи-підприємця Кириченко О. М. про відвід судді Козак І.Б., розподілена судді Сухович Ю.О.
У заяві про відвід судді І.Козак ФОП Кириченко О.М зазначає таке.
14.03.2023 за результатами засідання на електронну адресу відповідача було надіслано ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №914/2619/22. Відповідач вважає, що суд не в повній мірі дотримався вимог як пункту 12 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України (у підготовчому засідання суд встановлює, зокрема, строки для подання відповіді на відзив та заперечення), а так само статті 234 цього ж Кодексу (регламентує зміст ухвали суду), тим самим не забезпечивши права відповідача на подачу заперечення на можливу відповідь позивача, його представника на поданий відзив у строк, встановлений судом, чим створив умови для зловживання позивачем своїм правом на надання відповіді в день судового засідання, призначеного на 13:45 год 21.03.2023, що зумовить затягування розгляду справи.
Зазначене викликає сумніви заявника в неупередженості головуючого судді Козак І.Б. та є підставою для відводу судді від розгляду справи, а також - для звернення до Вищої Ради Правосуддя з відповідною заявою. Розгляд цієї заяви ФОП Кириченко О.М. просив проводити без його участі та задовольнити заяву про відвід судді Козак І.Б.
Розглянувши заяву про відвід судді Козак І.Б., суд дійшов висновку про необґрунтованість даної заяви та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді, є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі.
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стосовно підстав для відводу судді, які наведені у заяві ФОП Кириченко О. М. про відвід судді Козак І.Б. вх. № 6694/23 від 16.03.2023 р., суд зазначає наступне.
У судовому засіданні 14.03.2023, де був присутній лише представник позивача, було закрито підготовче провадження в цій справі та призначено розгляд справи по суті на 21.03.2023 на 13:45 год.
Відповідач вважає, що суд не в повній мірі дотримався вимог як пункту 12 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України (у підготовчому засідання суд встановлює, зокрема, строки для подання відповіді на відзив та заперечення), а так само статті 234 цього ж Кодексу (регламентує зміст ухвали суду), тим самим не забезпечивши права відповідача на подачу заперечення на можливу відповідь позивача, його представника на відзив у строк, встановлений судом, чим створив умови для зловживання позивачем своїм правом на надання відповіді в день судового засідання, призначеного на 13:45 год 21.03.2023, що зумовить затягування розгляду справи.
Суд звертає увагу відповідача на абзац перший описової частини ухвали суду від 14.03.2023, де зазначено, що «представник позивача у судове засідання 14.03.2023 з'явився, дав усні пояснення у справі. Проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті не заперечив». Тобто, представник позивача не повідомляв про намір подати відповідь на відзив ФОП Кириченка О.М.
Окрему увагу відповідача суд звертає на зміст статті 184 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено про саме право позивача, а не обов'язок, подавати відповідь на відзив відповідача.
Також суд брав до уваги подану ФОП Кириченком О.М. заяву з процесуальних питань вх.№4939/23 від 27.02.2023, де відповідачем повідомлено, що ним зазначено всі обставини та подано всі наявні докази на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог. Крім того, відповідач у пункті 1 прохальної частини цієї заяви зазначив, що просить попередній та судовий розгляд справи №914/2619/22 здійснювати без його участі на підставі поданих ФОП Кириченком О.М. та позивачем документів.
Враховуючи, що всі завдання підготовчого провадження, відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України, були виконані, представник позивач у судовому засіданні не заперечив проти закриття підготовчого провадження, про намір подавати будь-яку відповідь на відзив чи інші додаткові докази не повідомляв, у суду були відсутні правові підстави для відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, які і встановлення будь-яких строків на подання можливого заперечення на відповідь на відзив.
Підсумовуючи наведене, заявником не обгрунтовано належними доказами порушення судом права відповідача на подачу заперечення на можливу відповідь позивача, його представника на відзив ФОП Кириченка О.М. у строк, встановлений судом, створення умови для зловживання позивачем своїм правом на надання відповіді в день судового засідання відповідачем не доведено.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення, не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду, для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
При цьому, відповідачем в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного доказу на підтвердження, викладених в заяві обставин щодо упередженості чи необ'єктивності судді Козак І.Б. у розгляді справи № 914/2619/22. Наведені у заяві ФОП Кириченка О. М. вх. №6694/23 від 16.03.2023 р. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статті 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Козак І.Б.
Доводи про упередженість судді Козак І.Б. суд відхиляє з тих мотивів, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022 у cправі № 916/442/21).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" (заява 16695/04) від 15.07.2010).
У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Оскільки, будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Козак І.Б. в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, заявником подано не було, то презумпція особистої неупередженості судді у даній справі не є спростованою та продовжує діяти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований, це зокрема, означає, що відвід повинен бути підтвердженим фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наданий же до суду відвід ґрунтується виключно на суб'єктивній правовій позиції учасника справи, в даному випадку позивача, оскільки не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді, в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. При цьому, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, як вже зазначено вище, сторона по справі чи інший учасник справи не позбавлена можливості оскаржити постановлене рішення чи ухвалу у порядку і строки визначені чинним процесуальним Законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, з метою вирішення, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, необхідно звернути увагу, inter alia (серед іншого), на наявність гарантій від зовнішнього тиску та на питання, чи проявляє він ознаки незалежності.
Стосовно вимоги "безсторонності" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Суду у справі Фельдман проти України, no. 76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).
У зв'язку із наведеним вище, посилання відповідача на упередженість та заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи, суд розцінює, як припущення.
Відтак, доводи заявника наведені ним у заяві про відвід судді не є підставою для її задоволення.
Заявник надає оцінку діям судді, вчинення яких регламентовано Господарським процесуальним кодексом України (під час розгляду суддею Козак І.Б., як головуючою, справи №914/2619/22), що прямо суперечить вимогам пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кириченка О. М. про відвід судді Козак І.Б. за (вх. №6694/23 від 16.03.2023) від розгляду справи № 914/2619/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 32, 35, 38-39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кириченка О. М. вх. № 6694/23 від 16.03.2023 про відвід судді Козак І.Б. у справі № 914/2619/22 відмовити.
h7VH0HD4AbglUУхвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
h7VH0HD4AbglUІнформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
h7VH0HD4AbglUУхвалу складено та підписано 21.03.2023
h7VH0HD4AbglU
Суддя Сухович Ю.О.