13.03.2023 Справа № 914/3989/14
м. Львів
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Стрий Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой», м. Київ
про стягнення 340000,00грн.
Головуючий суддя Щигельська О. І.
Суддя Ділай У. І.
Суддя Кітаєва С. Б.
Секретар с/з Лабаз М - П. Ю.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шипов К.Ю. - адвокат (в режимі відеоконференції).
Суть спору: в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Солстрой” про стягнення 340000,00 грн заборгованості.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 24.04.2017 року зупинено провадження по справі №914/3989/14 до вирішення господарським судом Львівської області справи №914/560/17 за позовною заявою ТзОВ «Солстрой» до ТзОВ «Статусбуд» та до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору про відступлення права вимоги від 07.02.2017р. недійсним. Зобов'язано сторони повідомити суд про можливість поновлення провадження у справі.
Листом № 914/3989/14/1/20 від 19.06.2020 року суд просив сторін повідомити суду інформацію про результати розгляду справи №914/560/17 із дорученням належним чином засвідчених копій документів та надати обґрунтовані письмові пояснення щодо можливості поновлення провадження по справі. Відповіді від сторін до суду не надходило.
Під час моніторингу зупинених справ, судом з'ясовано, що у справі №914/560/17 Господарським судом Львівської області 24.05.2017 року прийнято рішення яке набрало законної сили 19.07.2017 року. Ухвалою від 03.01.2023р. судом за власної ініціативи поновлено провадження по справі, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 30.01.2023р., розгля справи було відкладено через неявку позивача на 27.02.2023р.
Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято до розгляду заяву позивача (вх. №848/17 від 24.02.2017) про зміну підстав позову, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з її врахуванням, закрито підготовче провадження у справі №914/3989/14 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 13.03.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання 13.03.2023 з'явився представник відповідача в режимі відеоконференції. Позивач явки представника повторно не забезпечив, хоча про місце дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, заява про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходила.
В судовому засіданні 13.03.2023 відповідачем заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду. Зокрема представник відповідача вказує, що позивач в судові засідання не з'являється, заяв чи клопотань щодо спору не подає, позицію щодо підтримання позову не висловлює, статусу фізичної особи-підприємця в позивача вже немає, відтак на думку відповідача наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ст. 226 ГПК.
Розглянувши вказану заяву, заслухавши представника відповідача, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Водночас ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Суд зазначає, що позивачу відомо про розгляд справи в суді, з матеріалів справи вбачається що позивач належним чином повідомлений про поновлення провадження у справі та відкладення судових засідань, однак заяв щодо спору не подає, позовні вимоги не підтримує, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 917/692/20 викладено таку правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Приписами ч. 1-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, враховуючи неявку позивача у судове засідання, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, неповідомлення ним причин неявки, враховуючи неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, і зокрема з наведенням причин неможливості брати участь у судовому засіданні (в т.ч. в режимі відеоконференції) суд дійшов висновку, що позов відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України належить залишити без розгляду.
За змістом ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року у cправі №910/10680/21).
Згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з неприбуттям позивача в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, судовий збір йому не повертається.
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» про стягнення 340000,00 грн - залишити без розгляду.
Строки та порядок набрання ухвалою законної сили, її апеляційного оскарження встановлено ст.ст. 235, 254-257 ГПК України.
Головуючий суддя Щигельська О.І.
Суддя Ділай У. І.
Суддя Кітаєва С. Б.