ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
21.03.2023Справа № 910/3992/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ"
про забезпечення позову у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про заборону вчиняти дії та зобов'язання внести зміни до бази даних, стягнення упущеної вигоди
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про заборону відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагону № 95204889 для курсування на шляхах загального користування залізницями України у навантаженому стані з 01.02.2023; зобов'язання відповідача внести до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо вагону № 95204889 у частині граничного строку (дати) експлуатації цього вагону на коліях загального користування, який вказаний у технічному рішенні від 03.10.2019 № 747.
20.03.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця" та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, застосовувати до вагонів №№ 95204889 і 95112777 положення наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 674 та зупинити на час розгляду справи № 910/3992/23 в системі Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів, яка адмініструється АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», щодо вагонів №№ 95204889 і 95112777 дію колонки «граничний строк експлуатації», в якій відображається дата, визначена на підставі наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 674
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що на підставі прийнятого Міністерством інфраструктури України наказу від 30.11.2021 № 674, яким затверджено граничні строки експлуатації вантажних вагонів у завантаженому стані, відповідачем може бути обмежено експлуатацію належного позивачу на праві власності вагонів №№ 95204889 і 95112777, експлуатація яких згідно з технічним рішенням від 03.10.2019 № 747 була погоджена до 03.10.2034.
Відтак, на думку позивача, невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача та зумовить збільшення збитків, які нестиме позивач, у зв'язку із неможливістю експлуатації вагонів.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Водночас, відповідно до п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зазначає, що предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ", є, зокрема, вимоги про заборону відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагонів для курсування на шляхах загального користування залізницями України у навантаженому стані №95204889 з 01.02.2023 та №95112777 з 01.03.2023; про зобов'язання відповідача внести до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо вагону № 95204889 у частині граничного строку (дати) експлуатації цього вагону на коліях загального користування, який вказаний у технічному рішенні від 03.10.2019 № 747 та щодо вагону №95112777 у рішенні від 17.10.2019 № 794, а також стягнення розміру упущеної вигоди, які позивач обґрунтовує тим, що положення прийнятого Міністерством інфраструктури України наказу від 30.11.2021 № 674 не підлягають застосуванню до належного позивачу вагону.
При цьому, вимога про забезпечення позову викладена так: «Заборонити АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" та/або його структурним підрозділам та/або підприємствам, які йому підпорядковані, застосовувати до вагонів №№ 95204889 і 95112777 положення наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 674 та зупинити на час розгляду справи № 910/3992/23 в системі Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів, яка адмініструється АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», щодо вагонів №№ 95204889 і 95112777 дію колонки «граничний строк експлуатації», в якій відображається дата, визначена на підставі наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 674».
Враховуючи зазначені вище вимоги Господарського процесуального кодексу України, предмет позовних вимог та наведений заявником захід забезпечення позову, суд доходить висновку про те, що зміст позовних вимог та заходи забезпечення позову, про які просить заявник, фактично є тотожними, що суперечить вимогам п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд зазначає, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Одночасно з наведеним слід зазначити, що приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Суд зазначає, що позивач не довів, які саме його права в контексті заявленого позову не можуть бути захищені чи поновлені в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду у разі невжиття заявленого заходу забезпечення позову.
Отже, наведене вище зумовлює відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ" про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ" про забезпечення позову у справі № 910/3992/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя М.О. Лиськов