ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.03.2023Справа № 910/11210/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-"
про стягнення 194169,92 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс"
про стягнення 194169,65 грн.
за участі представників:
від позивача (відповідача за зустрічним): Босонченко О.М.,
від відповідача (позивача за зустрічним): Слуцька Н.С.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" про стягнення 189677,42 грн. безпідставно отриманих коштів, 603,87 грн. інфляційних втрат та 888,63 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами велися перемовини про укладення договору суборенди № 75-А, за яким позивач сплатив гарантійний платіж у розмірі 189677,42 грн. З огляду на те, що відповідний договір укладений не був, позивач просив повернути безпідставно отримані відповідачем грошові кошти та нараховані компенсаційні виплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
04.11.2022 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали.
22.11.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" про стягнення частини збитків у розмірі 194169,65 грн., що становить дохід, який могло би отримати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" у разі належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" своїх зобов'язань за договором суборенди № 75-А.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" подало клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.11.2022 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" до розгляду (спільно з первісним позовом). Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання за зустрічним позовом разом із первісним позовом.
09.03.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" про поновлення процесуального строку на подання доказів відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" разом із долученими доказами залишено без розгляду.
У відзиві на первісний позов відповідач наголосив, що здійсненням оплати позивач підтвердив укладення договору суборенди № 75-А та зобов'язаний прийняти приміщення в суборенду. Відтак, з огляду на виникнення між сторонами договірних відносин та не розірвання договору правова підстава для отримання коштів не відпала.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та останній не підписаний.
У зустрічному позові позивач вказав, що не використання відповідачем об'єкту оренди, не направлення позивачу додаткової угоди про розірвання договору призвело до виникнення у позивача збитків в сумі 909677,42 грн. за період з 14.03.2022 по 31.09.2022, завданих неможливістю передати дане приміщення в оренду іншим особам.
У відзиві на зустрічний позов відповідач зазначив, що договір суборенди між сторонами не укладався ні в письмовій, ні в електронній формі.
У відповіді на відзив позивач вказав, що вчинив дії щодо передачі майна шляхом направлення відповідачу договору та акту приймання-передачі, а відповідач у свою чергу погодився із запропонованими умовами шляхом здійснення оплати по договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер Плюс» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» грошові кошти в розмірі 189 677,42 грн. згідно з платіжного доручення №193 від 17.02.2022 із призначенням платежу «за суборенду склад.приміщення за березень 2022, гарантійний платіж на підставі дог.№ 75-А, за рах. № АО-0000413 від 09.02.22, у т.ч. ПДВ 20.00%».
У долученій до матеріалів справи копії рахунку-фактури від 09.02.2022 № АО-0000413 зазначено, що даний рахунок виставлений на підставі договору № 75-А від 14.03.2022, та сума в розмірі 189 677,42 грн. становить суборенду за березень 2022 року в розмірі 69677,42 грн., гарантійний платіж 120000 грн.
Як зазначило Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер Плюс», протягом лютого 2022 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» велися переговори щодо узгодження умов договору суборенди нежитлового приміщення загальною площею 1000м.кв за адресою 01013, м. Київ, вул.Деревообробна, буд. 5, під розміщення складських потужностей. Проте, умови договору суборенди не були узгоджені, договір суборенди не був підписаний, нежитлові приміщення в суборенду не передані.
У зв'язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер Плюс» 26.08.2022 та 29.08.2022 направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» на юридичну та поштові адреси листи-претензії № 26/08/22 щодо повернення коштів, сплачених 17.02.2022 згідно платіжного доручення №193.
Оскільки відповіді або грошових коштів на направлені претензії не надійшло, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер Плюс» просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» безпідставно утримані грошові кошти в розмірі 189 677,42 грн., а також нараховані за період з 26.08.2022 по 21.10.2022 три проценти річних у розмірі 888,63 грн. та 603,87 грн. інфляційних втрат.
Із матеріалів справи також слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» 09.02.2022 з електронної пошти n.7395369@ukr.net направило на адресу і.pavlenko@100systems.com файл «шаблон догово…С.doc».
07.07.2022 з електронної пошти і.pavlenko@100systems.com направлено на пошту n.7395369@ukr.net повідомлення щодо направлення в додатках сканів листа, акту звірки взаєморозрахунків, платіжного доручення.
Відповідно до листа від 07.07.2022 № 07/07/22-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер Плюс» просило повернути сплачені грошові кошти в сумі 189 677,42 грн. у зв'язку з не використанням складського приміщення.
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Відповідно до частин 1, 2 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Положеннями частин 1, 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (частини 2, 3 статті 639 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За положеннями статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 181 ГК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п'ять років.
Відтак, за наведеними нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.
Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів укладення в письмовій формі договору суборенди № 75-А від 14.03.2022, який був би підписаний обома сторонами.
Щодо тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" про направлення проєкту такого договору 09.02.2022 з електронної пошти n.7395369@ukr.net на адресу і.pavlenko@100systems.com, суд зауважує наступне.
На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Натомість, із наданої до матеріалів справи роздруківки щодо направлення 09.02.2022 з електронної пошти n.7395369@ukr.net на адресу і.pavlenko@100systems.com листа не вбачається за можливе встановити, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" направлено підписаний електронним підписом уповноваженої особи примірник договору суборенди № 75-А від 14.03.2022. До того ж, у суду відсутні відомості щодо визначення сторонами вказаних електронних адрес як офіційних.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 922/1246/21 викладено правову позицію про те, що без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов'язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.
Таки чином, матеріали справи не містять доказів укладення договору суборенди № 75-А від 14.03.2022 між сторонами як у паперовій письмовій формі, та і в електронній формі. Крім того, в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі приміщення в суборенду.
Натомість, згідно з частиною 1 статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Отже, суд дійшов висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України.
Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Ураховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" грошові кошти в сумі 189677,42 грн. за договором суборенди № 75-А від 14.03.2022, проте такий договір між сторонами сторонами не укладений, суд дійшов висновку про те, що правова підстава для утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" вказаної суми коштів відсутня.
Відтак, позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" 189677,42 грн. безпідставно отриманих коштів підлягає задоволенню.
Також позивачем нараховані за період з 26.08.2022 по 21.10.2022 на суму безпідставно утриманих коштів три проценти річних у розмірі 888,63 грн. та 603,87 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Зі змісту статей 1212, 1214 ЦК України слідує, що строк повернення набутих особою без достатньої правової підстави грошових коштів не встановлений.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).
Відтак, у розумінні частини 1 статті 612, частини 2 статті 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, після спливу цього строку.
Із матеріалів справи вбачається, що направлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" претензія на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" про повернення грошових коштів не вручена під час доставки 01.09.2022.
У зв'язку з цим, виходячи з положень частини 2 статті 530 ЦК України, прострочення з повернення коштів мало місце з 09.09.2022 року.
Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 09.09.2022 до 21.10.2022 (у межах визначеного позивачем періоду), суд дійшов висновку про стягнення 670,37 грн. трьох процентів річних та 3603,87 грн. інфляційних втрат.
Щодо вимог зустрічного позову, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 1 статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
На обґрунтування наявності збитків у вигляді упущеної вигоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" зазначило, що не направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" додаткової угоди про розірвання договору призвело до виникнення збитків в сумі 909677,42 грн. за період з 14.03.2022 по 31.09.2022, завданих неможливістю передати дане приміщення в оренду іншим особам.
Дана сума збитків розрахована, виходячи з вартості одного місяця орендної плати в розмірі 120000 грн. згідно з договором суборенди № 75-А від 14.03.2022 за період з 01.04.2022 по 31.09.2022, та в розмірі 69 677,42 грн. за період з 14.03.2022 по 31.03.2022 року. Утім, у межах даного спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" просило стягнути лише частину збитків у сумі 194169,65 грн.
Разом із цим, суд наголошує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" не довело протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" та завдання такою поведінкою шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" у вигляді упущеної вигоди.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" вживало будь-яких заходів для одержання доходу та запобігання завдання йому збитків, які в даному випадку заявлені у вигляді упущеної вигоди за неможливість здати приміщення в оренду в період з 14.03.2022 по 31.09.2022 року.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" на не направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" додаткової угоди про розірвання договору суборенди № 75-А від 14.03.2022 не можуть бути покладені в якості доказу протиправної поведінки останнього, оскільки відповідний договір між сторонами не був укладений. До того ж, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" також жодні дії з приводу повернення майна з оренди чи розірвання договору, який він вважав укладеним, не вчинялися.
Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" належними та допустимими доказами наявність упущеної вигоди в сумі 194169,65 грн., протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, що зумовлює суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем за первісним позовом витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються у зв'язку з відмовою в задоволенні позову на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10; ідентифікаційний код 40393960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкер Плюс" (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3; ідентифікаційний код 37378662) 189677 (сто вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 42 коп. безпідставно отриманих коштів, 670 (шістсот сімдесят) грн. 37 коп. трьох процентів річних, 3603 (три тисячі шістсот три) грн. 87 коп. інфляційних втрат, а також 2909 (дві тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 27 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог первісного позову відмовити.
У задоволенні позовних вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" відмовити повністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 20.03.2023 року.
Суддя К.В. Полякова