номер провадження справи 15/2/22
27.02.2023 Справа № 908/26/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Бердянської окружної прокуратури, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, будинок 29А в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 69096, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 22а
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Скан Транс», 02091, м. Київ, вул.Вербицького Архітектора, будинок 1, офіс 1
про стягнення коштів
без виклику представників сторін
суть спору
05.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівник Бердянської окружної прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Скан Транс», Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 5733,85 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022, справу № 908/26/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
11.01.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/26/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 10.02.2022 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано прокурору та позивачу в строк до 24.02.2022 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 14.03.2022, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.
03.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
16.03.2022 ухвалою суду відкладено розгляд справи № 908/26/22 за правилами спрощеного позовного провадження після закінчення строку, на який було введено воєнний стан.
21.03.2022 до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду 08.12.2022 продовжено розгляд справи № 908/26/22 за правилами спрощеного позовного провадження розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження розпочато 28.12.2022.
10.01.2022 ухвалою суду відкладено розгляд спар виза правилами спрощеного позовного провадження до 27.02.2023. Запропоновано відповідачу надати у строк до 27.02.2023 заперечення на позов.
Підставою для звернення з позовом до суду стало виявлення факту перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, в результаті чого відповідачу нараховано плату за проїзд відповідно до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 031552 від 24.06.2020 та додатку до нього, яка становить 190,35 євро, що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку 21.07.2020 дорівнює 5733,85 грн.
Прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що несплата 5733,85 грн, за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, як наслідок, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом.
Бездіяльність уповноваженого органу державної влади прокурор обґрунтовує тим, що незважаючи на те, що відповідач грошові кошти в установлені законом строки після проведення перевірки та їх нарахування, не сплатив, Державною службою з безпеки на транспорті, структурним підрозділом якої є Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, за наявності підстав, жодних заходів щодо стягнення указаної суми коштів до бюджету в судовому порядку не здійснено. Натомість, Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Запорізької обласної прокуратури направлено лист від 20.08.2020 № 63221/26/24-20 про необхідність вжиття таких заходів органами прокуратури.
Відповідач, з підстав, викладених у відзиві, проти позову заперечує. Відповідач вважає, що в даному випадку наявні обставини, які свідчать про те, що розрахунок плати за проїзд здійснений невірно, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (18562 кг) та дані ТТН (17740 кг) містять різні відомості щодо ваги транспортних засобів; ТТН в принципі не може бути використана для розрахунку плати за проїзд; позивачем безпідставно не здійснено зважування автомобілю, що стало причиною неможливості визначення навантаження на осі і призвело до викривлень у формулі, наведеній у п. 30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879; позивачем безпідставно застосований п. 31-1 замість п. 21 Порядку № 879, що призвело до невірного застосування коефіцієнту 5 замість 2. Також відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у ухвалі від 21.10.2021 у справі № 914/3255/20. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повністю.
Прокурор у відповіді на відзив заперечив проти аргументів відповідача, вважає твердження щодо невірно вказаних параметрів, на які нараховується плата за проїзд та відповідно проведеного в зв'язку з цим розрахунку хибними та такими, що не відповідають дійсності. Окрім того, обґрунтування викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з урахуванням висновків викладених в ухвалі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 914/3255/20, вважає недоречними, оскільки відповідно до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2021 визначено, що посилання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на частину сьому статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання, не обґрунтовують підстави для врахування похибки при розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, оскільки ні пункти 21, 30, 31-1 Порядку № 879, ні положення Правил дорожнього руху, ані положення пункту 4 Правил № 30 не містять вказівки про можливість віднімання величини похибки при розрахунку плати за проїзд у разі встановлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра транспортного засобу більш як на 2 відсотки. Ознак необхідності розгляду питання відступу від висновку від застосування норми права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 917/210/19 та № 926/16/19, з мотивів, наведених в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року, не вбачається. Таким чином, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2021 справу №914/3255/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду. Наразі, відповідно до ували від 10.01.2022 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято справу №914/3255/20 до провадження та призначено судовий розгляд.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.02.2023.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
24.06.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку № 010103 від 19.06.2020 посадовими особами Укртрансбезпеки в Запорізькій області о 19 год. 50 хв. на ділянці автодороги Запорізька область, с. Новоандріївка - м. Бердянськ (141 км) проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WEILTON, номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 власником транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WEILTON, номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» (відповідач у справі).
За результатами перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 221203 від 24.06.2020 (далі - акт № 221203 від 24.06.2020), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020 № 038552 (далі - довідка № 038552 від 24.06.2020), акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 031552 від 24.06.2020 (далі - акт № 031552 від 24.06.2020).
Актом № 221203 від 24.06.2020 зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачено абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при провезенні вантажу без відповідного дозволу.
Перевезення здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної № 34/1 від 24.06.2020.
У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 038552 від 24.06.2020 зазначені результати вагового контролю автомобіля відповідача: повна маса транспортного засобу 57,94 тонн. Вказана довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль.
Відповідно до акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 031552 від 24.06.2020 допустима маса - 40 т, фактична - 57,94 т; осьові навантаження допустимі: 0, фактичне - 0.
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Управління складений розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 24.06.2020 (далі - розрахунок від 24.06.2020) та нарахована плата за проїзд у розмірі 190,35 євро. За перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 24.06.2020 - 30,1227 грн, 190,35 євро еквівалентно 5733,85 грн.
За складеними 24.06.2020 матеріалами Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області відносно ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» винесено також постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208864 від 04.08.2020, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Указана постанова ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» оскаржувалась до Запорізького окружного адміністративного суду, рішенням якого від 25.01.2021 у справі № 280/8406/20 у скасуванні зазначеної постанови відмовлено у повному обсязі.
Листом на адресу ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» №50574/26/24-20 від 09.07.2020 Управління Укртрасбезпеки у Запорізькій області повідомило відповідача про необхідність сплатити кошти за проїзд відповідно до розрахунку від 24.06.2020, яке відправлено рекомендованим листом згідно з реєстром на відправлення рекомендованих листів та списком згрупованих поштових відправлень №735.
Вказана сума грошових коштів у визначений строк в добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до органів прокуратури листами №63221/26/24-20 від 20.08.2020 та №2178/3.1/23-21 від 27.04.2021.
З урахуванням вищевикладеного підставою для представництва Бердянською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 190,35 євро, що еквівалентно 5733,85 грн, та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи прокурора, дослідивши надані прокурором письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014.
Відповідно до частити 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
При цьому, частиною 4 цієї ж статті Закону визначено, що підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із п.п. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п. п. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 1.1. Положення про Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, (далі Управління) затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті № 996 від 28.12.2016, визначено, що Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Згідно із п. 3.57. Положення про Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Управління у межах своїх повноважень здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Враховуючи викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Приймаючи до уваги нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, нарахована щодо вантажного автомобіля марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WEILTON, номерний знак НОМЕР_2 , вагові параметри яких перевищували нормативні, та які на час вчинення відповідного порушення знаходилися у фактичному користуванні перевізника - відповідача у справі.
Розмір плати становить 190,35 євро, що еквівалентно 5733,85 грн. Обов'язок із сплати зазначених коштів виник із Акта про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 031552 від 24.06.2020, складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права, і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В постанові Великої Палати Верхового Суду України від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 зазначено, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. У цій же постанові Велика Палата Верхового Суду України також дійшла висновку, що вимоги про відшкодування таких матеріальних збитків вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, з урахуванням суб'єктного складу учасників спірних правовідносин справа № 908/26/22 відноситься до юрисдикції Господарського суду Запорізької області.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Частинами 14-17 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» унормовано, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пункту 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
У пункті 14 Порядку № 1567 зазначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок № 879), в якому зазначено, зокрема:
- п. п. 2 п. 2 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
- п. п. 4 п. 2 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
- п. 3 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції;
- п. 26 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету;
- п. 28 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень;
- п. 30 Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра;
- п. 31 при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
- п. 311 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
За результатами зважування автомобіля марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WEILTON, номерний знак НОМЕР_2 та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області зафіксовано перевищення нормативно допустиме навантаження на 17,94 т, при нормативно допустимому 40 т, фактична 57,94 т (перевищення більше 40% - коефіцієнт 5).
Відстань, яку пройшов згідно з ТТН № 34/1 від 24.06.2020 автомобіль марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WEILTON, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 з пункту навантаження - Запорізька область, с. Новоандріївка - м. Бердянськ, складає 141 км.
Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879) та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень, за ставкою 0,27 Євро.
Таким чином, згідно з проведеним розрахунком П=(0,27+0)*141*5=190,35 євро.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568) перевізником є фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
Перевезення вантажу на вищезазначеному вантажному автомобілі здійснювалося перевізником - ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» (відповідачем у справі).
В Акті перевірки № 221203 від 24.06.2020 в графі «Пояснення водія про причини порушень» відмітка - «водій з актом ознайомився, від пояснень та підпису відмовився».
Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачу на загальну суму 190,35 Євро відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування». (Розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування).
Пунктом 27 Порядку № 879 закріплено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно з інформацією з офіційної веб-сторінки Національного Банку України офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним Банком України, станом на 24.06.2020 становив: 100 EUR - 30,1227 грн.
Таким чином, на день проведення розрахунку, тобто на 24.06.2020, як це передбачено Порядком № 879, сума плати за проїзд в розмірі 190,35 Євро за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України, еквівалентна 5733,85 грн.
Згідно інформації Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області як на момент звернення прокурора до суду з позовом у даній справі, так і на час вирішення спору судом нарахована ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» плата за проїзд в розмірі 5733,85 грн (190,35 Євро) не сплачена.
Відповідно до п. п. 37, 41 Порядку № 879 учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством; дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208864 від 04.08.2020, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Вказана постанова була оскаржена до Запорізького окружного адміністративного суду. За результатами розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» до Придніпровської міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про скасування постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208864 від 04.08.2020, у позові відмовлено повністю, про що постановлено рішення від 25.02.2021 у справі № 280/8406/20.
Відповідачем штраф добровільно не сплачено.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способом захисту цивільних грав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Предметом розгляду даної справи є стягнення плати за проїзд, автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 5733,85 грн.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом, який станом на час виявленого порушення перебував в його користуванні та доказів його сплати.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).
Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач належними та допустимими доказами доводи прокурора не спростував.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» (02091, м. Київ, вул.Вербицького Архітектора, будинок 1, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39597599) в дохід державного бюджету (р/р UA 218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100, одержувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/22160100, ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 5733,85 грн (п'ять тисяч сімсот тридцять три гривні 85 коп.).
Стягувач - Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» (02091, м. Київ, вул.Вербицького Архітектора, будинок 1, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39597599) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Бердянської окружної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова Олександра, будинок 29А, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код 02909973) витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 березня 2023 року.
Суддя І. С. Горохов