номер провадження справи 33/18/23
20.03.2023 Справа № 908/243/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр-т Перемоги, 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код 30115243)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр-т Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 120 194,01 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення 120 194,01 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації на підставі полісу відповідача ОСЦПВВНТЗ №ЕР/203283278.
Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 12, 22, 29, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів”.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження судом не встановлено.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/243/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/18/23. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 27.02.2023.
Копію ухвали надіслано сторонам поштою та електронною поштою 27.01.2023.
Відповідач отримав копію ухвали суду в електронному кабінеті 27.01.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 27.01.2023. Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого уповноважений представник відповідача отримав ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.01.2023 № 908/243/23 - 06.02.2023.
13.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 99 117,77 грн. та просить повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача.
Суд прийняв відзив до розгляду.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Розглянувши матеріали справи, суд
18.05.2021 Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FA 140907 (далі - договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 .
14.01.2022 о 18 год. 35 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Mazda RX-8, д.н.з. НОМЕР_2 , на перехресті автомобільної дороги Т 0410 та по вулиці Теплична у смт. Слобожанське, перед зміною напряму руху ліворуч не переконалась в безпечності свого маневру та скоїла зіткнення з автомобілем Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги пп. 10.1., 16.6. ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з умовами договору страхування під знищенням ЗТЗ розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку.
Відповідно до Звіту № 29725 від 27.01.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобілю Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 становить 178 950,93 грн.
Відповідно до умов договору страхування, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Вартість транспортного засобу Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до Звіту № 29725 від 27.01.2022 становить 178 950,93 грн.
Ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до висновку № 30529 від 21.01.2022 становить 79833,16 грн.
Тобто, вартість відновлювального ремонту перевищує 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку, а тому транспортний засіб є фактично знищений.
Відповідно до умов договору страхування з урахуванням додаткової угоди від 09.06.2022, АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням наступного: 178 950,93 грн. (вартість автомобіля на дату події) за вирахуванням 79 833,16 грн. (вартість автомобіля в пошкодженому стані), франшизи у розмірі 0,00 грн. та несплачених страхових платежів у розмірі 1850,00 грн., а в решті 97 267,77 грн., що підтверджується страховим актом № 11622/01/922 від 13.06.2022 та платіжною інструкцією.
Цивільно-правова відповідальністю ОСОБА_2 була застрахована згідно з полісом ЕР № 203283278 в ТДВ «СК «КРЕДО», що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Ліміт відповідальності за матеріальну шкоду становить 130 000,00 грн. Франшиза згідно з полісом складає 0,00 грн.
16.06.2022 АТ «СГ «ТАС» направило відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування № 02016/9222 в порядку суброгації у розмірі 99 117,77 грн., разом із документами визначеними ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Заява отримана відповідачем 27.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Претензія позивача відповідачем не задоволена, відповідь та лист про відмову у виплаті страхового на адресу позивача не надходили.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 99117,77 грн., та нарахованих на вказану суму пені, річних % та інфляційних втрат.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору якщо передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Mazda RX-8», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № ЕР/203283278 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях ст. 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Mazda RX-8», д.н.з. НОМЕР_2 вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 14.01.2022.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Як встановлено матеріалами справи, зобов'язання, що має бути сплачене відповідачем становить 99 117,77 грн.
Абзацом 2 пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 0,00 грн.
При цьому, приймаючи до уваги положення ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справа, вартість відновлювального ремонту перевищує 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку, а тому транспортний засіб Subary Outback, д.н.з. НОМЕР_1 є фізично знищеним.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом, позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 16.06.2022 направлялася заява (регресна вимога) № 02016/9222 на виплату страхового відшкодування в розмірі 99 117,77 грн., яка отримана відповідачем 27.06.2022, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.
Отже відповідач, який отримав заяву про виплату страхового відшкодування, повинен був сплатити суму страхового відшкодування на користь ПрАТ «СГ «ТАС» не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви, а саме: до 27.09.2022 включно. Виплату страхового відшкодування відповідач не здійснив.
Відповідач визнав позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 99 117,77 грн., завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині позовних вимог про стягнення 99 117,77 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем в цій частині позовних вимог та ухвалення відповідного рішення в цій частині позовних вимог.
Отже, вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 99 117,77 грн. матеріальної шкоди задовольняється судом в повному обсязі.
Крім того, враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання з відшкодування шкоди позивачем нараховано 14 935,55 грн. пені за період з 30.09.2022 по 17.01.2023, 896,13 грн. 3% річних за період 30.09.2022 по 17.01.2023 та 5 244,56 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2022 по січень 2023.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.
Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування за наявності відповідних правових підстав для цього є грошовим зобов'язанням страховика. Тому в разі прострочення виконання даного зобов'язання до страховика може бути застосовано відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену статтею 625 Цивільного кодексу України.
Правова позиція стосовно наявності підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виплати страховиком відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Норма вказаної статті не містить обмежень щодо її застосування виключно у правовідносинах між страховиком і страхувальником за полісом ОСЦПВВНТЗ, тому суд дійшов висновку про можливість застосування даної відповідальності до відповідача у разі прострочення ним виплати страхового відшкодування на користь особи, яка має право на таке відшкодування, в даному випадку - позивача.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.
Судом перевірено розрахунки пені та 3 % річних за заявлений позивачем період нарахування, який викладено у позовній заяві, та встановлено, що їх здійснено позивачем правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.
Щодо стягнення втрат від інфляції у розмірі 5 244,56 грн., суд зазначає, що згідно із розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції у розмірі 4 729,45 грн., з відмовою у стягненні 515,11 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо клопотання відповідача (викладене у відзиві) про застосування до вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних норм листа ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військову агресію Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, визнано форсмажорними обставинами (обставинами непереборної сили), який пролонґується на період дії воєнного стану на території України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.
Таким чином, за загальним правилом зацікавленій стороні у кожному випадку необхідно доводити факт невиконання зобов'язання саме у зв'язку з введенням воєнного стану.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (ПАТ «Страхова група «ТАС») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому страхового відшкодування та інших, визначених договором та законом, нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.
Таким чином, посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, що є форсмажорною обставиною, та звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є необґрунтованим та безпідставним.
Як вбачається з відзиву, відповідач позовні вимоги визнав частково - в розмірі 99117,77 грн. та просив суд повернути позивачу із державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 120 194,01 грн. Відповідач відповідно до відзиву позовні вимоги фактично визнав частково - в розмірі 99117,77 грн., що в даному випадку не є безумовним (повним) визнанням позову, а тому відсутні підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову без надання оцінки наявним у справі доказам та, відповідно, вирішення питання щодо розподілу судового збору відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, який застосовується у разі визнання позову.
На підставі вищевикладеного, відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр-т Перемоги, 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 99 117,77 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімнадцять грн. 77 коп.), пеню у розмірі 14 935,55 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн. 55 коп.), 3 % річних у розмірі 896,13 грн. (вісімсот дев'яносто шість грн. 13 коп.), втрати від інфляції у розмірі 4 729, 45 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять дев'ять грн. 45 коп.), судовий збір у розмірі 2 672,49 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дві грн. 49 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20.03.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко