ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
20 березня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/796/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
ліквідатор ТОВ «Шанс-2013» - арбітражна керуюча Бова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021
по справі №916/796/21
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія»
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013»
про визнання банкрутом
суддя суду першої інстанції - Лепеха Г.А.
місце винесення постанови: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
повний текст постанови складено та підписано: 07.10.2021
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013», посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошових зобов'язань перед кредитором.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013», визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» у сумі 8 513 150 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна ТОВ «Шанс-2013» призначено арбітражного керуючого Бова Дарію Володимирівну.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2021 визнано вимоги кредиторів ТОВ «Шанс-2013», а саме ТОВ «Торговий дім «Олійно-жирова компанія» з вимогами до боржника в сумі 8 513 150 грн та ТОВ «Хот-Сток» з вимогами до боржника в сумі 135 000 грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Шанс-2013» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Бови Д. В., визнано боржника банкрутом, відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ТОВ «Шанс-2013», передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну, тощо.
В мотивах оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дійшов до висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а тому суд вважає за можливе визнати ТОВ «Шанс-2013» банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.
Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 про визнання боржника банкрутом у справі №916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013»; постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 про визнання боржника банкрутом у справі №916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013» - скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майном Бови Дарії Володимирівни про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та матеріали справи №916/796/21 направити до Господарського суду Одеської області на стадію розпорядження майном боржника.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
16.07.2021 між ТОВ «Шанс-2013», в особі директора, ОСОБА_2 (Кредитор), та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) укладено п'ять договорів про відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу.
ОСОБА_1 стало відомо, що ліквідатором ТОВ «ІІІанс-2013» подано до Господарського суду Одеської області (в межах справи № 916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013») заяви про визнання деяких договорів про відступлення прав вимоги недійсними, однак ні з матеріалами справи № 916/796/21, ні із заявами ліквідатора ТОВ «Шанс-2013» станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не знайомий.
Підставами, на які посилається ліквідатор ТОВ «Шанс-2013» для визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, є вчинення зазначених правочинів під час процедури розпорядження майном ТОВ «Шанс- 2013», за наслідками якої Господарським судом Одеської області 07.10.2021 року прийнято постанову про визнання боржника банкрутом.
Скаржник вважає, що ОСОБА_1 у справі № 916/796/21 є особою, яка не брала участі у справі, але враховуючи те, що ліквідатором ТОВ «Шанс-2013» подано заяви в межах справи про банкрутство про визнання правочинів за участю ОСОБА_1 недійсними, то в межах справи № 916/796/21 вирішуються питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, а тому він має право на оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 07.10.2021.
За твердженням скаржника, скасування зазначеної постанови суду та повернення справи № 916/796/21 на стадію розпорядження майном може призвести до відновлення платоспроможності боржника у зазначеній процедурі, що безперечно впливає на права та інтереси ОСОБА_1 , враховуючи те, що хоча правочини й вчинені у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, однак відновлення платоспроможності боржника усуне наявність формальних підстав для арбітражного керуючого та кредиторів для звернення до суду із заявами про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості, повноти і всебічності з'ясуванню обставин справи та надання оцінки всім аргументам учасників справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.
До суду апеляційної інстанції від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить:
- закрити апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/796/21 у зв'язку з відсутністю порушеного права;
- залишити постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/796/21 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/796/21.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/796/21. Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 20.03.2022 о 12:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» Бови Д.В. вх.№ 436/23 від 22.02.2023 про забезпечення позову.
В судовому засіданні 20.03.2023 ліквідатор ТОВ «Шанс-2013» Бова Д.В. надала пояснення, в яких заперечувала щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, та просила закрити апеляційне провадження в даній справі, оскільки оскаржувана постанова не порушує прав та обов'язків ОСОБА_1 .
Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/796/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому «право на суд» та право на «доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність 21.10.2019 у зв'язку з введенням в дію КУзПБ.
При цьому пунктом 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
При цьому відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Разом з тим суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Однак у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
Так, згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Тобто у справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження; інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ. Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
Водночас, окрім учасників справи, правом апеляційного оскарження наділені також особи, які не брали участі у справі, але судові рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. Стосовно зазначених осіб слід звернутися до усталеної правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, ухваленій у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Колегія суддів зазначає, що судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Отже, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, тобто скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Оскільки на момент подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, отже ОСОБА_1 не набув статусу кредитора в цій справі.
Водночас, як встановлено судовою колегією 16.07.2021 між ТОВ «Шанс-2013», в особі директора, ОСОБА_2 (Кредитор), та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) укладено ряд Договорів про відступлення права вимоги за Договорами купівлі-продажу, а саме:
- 16.07.2021 року про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Білоусовою Н.В. від 23.04.2014 року за № 1013;
- 16.07.2021 року про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Білоусовою Н.В. від 23.04.2014 року за № 1007;
- 16.07.2021 року відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Білоусовою Н.В. від 23.04.20214 року за № 1016;
- 16.07.2021 року відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Білоусовою Н.В. від 23.04.20214 року за № 1010;
Загалом TOB «Шанс -2013» було відсуплено за даними договорами до вимог .до єдиного дебітора ОСОБА_3 у розмірі 7 959 152,87 грн, загальна вартість відступленого права вимоги визначена сторонами складає 26 000, 00 грн.
Ліквідатором ТОВ «ІІІанс-2013» подано до Господарського суду Одеської області (в межах справи № 916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013») заяви про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними у порядку статті 42 Кодексу з процедур банкрутства.
Як зазначає ОСОБА_1 , постанова про визнання боржника банкрутом є незаконною, так як після її винесення ліквідатором було подано заяви про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, а тому постанова є не вмотивованою, шаблонною та не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу, так як зокрема останнього не було залучено до участі у справі про банкрутство ТОВ «Шанс -2013».
З цього приводу колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 як сторона (відповідач) у вказаному відокремленому провадженні є особою, щодо прав або обов'язків яких існує спір, але не є безпосереднім учасником справи про банкрутство Боржника (непозовного провадження).
Оскаржуваною постановою місцевого господарського суду припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Бови Д. В., визнано боржника банкрутом, відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013», передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства, призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну, тощо.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 (колегія суддів: Аленін О. Ю. - головуючий, Богатир К. В., Філінюк І. Г.) постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/796/21 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 19.10.2022 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/796/21 - залишено без змін.
Тобто зазначеною постановою вирішені специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства (непозовному провадженню), пов'язані з переходом до наступної судової процедури - погашення боргів боржника, та виконанням ліквідатором під час її здійснення повноважень, передбачених КУзПБ.
При цьому предметом розгляду суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не було вирішення питань щодо заяви ліквідатора ро визнання недійсними договорів та прав чи обов'язків ОСОБА_1 . У мотивувальній і резолютивній частинах вказаної постанови відсутні жодні зазначення про права та обов'язки зазначеної особи.
Судова колегія приймає до уваги аргументи ОСОБА_1 про те, що в результаті ухвалення оскаржуваної постанови ліквідатором було подано заяви про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, водночас ліквідаційна процедура передбачає такі дії ліквідатора та наділяє його правом відповідно до статті 42 КузПБ звертатись до суду з заявою про визнання правочинів недійсними, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, крім того в процедурі банкрутство має місце залучення різних учасників до справи в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство та відповідно з різними процесуальними статусами цих осіб, но що не наділяє їх безпосереднім правом оскаржувати саме постанову про визнання банкрутом.
Отже, залучення ОСОБА_1 до участі у справі про банкрутство в рамках розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги наділяє останнього процесуальним статусом - Відповідача, саме в рамках розгляду заяв ліквідатора, оскільки законодавство про банкрутство, допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.
Таким чином, скаржник не позбавлений в подальшому права на оскарження судових рішень, за наслідками розгляду саме заяв ліквідатора про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.
У зв'язку з чим, колегія суддів відхиляє протилежні аргументи скаржника, в яких скаржник апелює до його безумовного права на оскарження постанови у цій справі як учасника у справі про банкрутство Боржника у спорі про визнання правочинів недійсними.
Наведений висновок також узгоджується і з іншим висновком, коли в силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, звужено чинним законодавством до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).
При прийняття даного судового рішення колегія суддів також враховує правову позицію викладена у постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №910/3401/21.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
В силу ч. 2 ст. 264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013», права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно ОСОБА_1 не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/796/21, а відтак, клопотання ліквідатора про закриття апеляційного провадження підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/796/21 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, п.3 ч.1 ст. 264, 270, 281 ГПК України, Південно - західний апеляційний господарський суд -
Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» Бови Д.В. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/796/21 - задовольнити.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/796/21 - закрити.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.03.2023.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.