Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1469/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
15 березня 2023 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060420000175 від 06.07.2022 року щодо,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зіньковка, Константинівіського р-ну, Амурської обл., рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
(в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2023 року, ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання від вартою продовжено строком на 60 днів до 16.03.2023 року включно або до набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
Строк покарання ОСОБА_7 встановлено обчислювати з 06 липня 2022 року, зарахувавши в строк відбування покарання за даним вироком строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Від прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів без права внесення застави.
Клопотання обґрунтоване тим, що з метою забезпечення обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла необхідність у продовженні обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Вказує, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він може бути засуджений до реальної міри покарання, з метою його уникнення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначає, що орган досудового розслідування не виключає можливості незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків, потерпілу, та інших учасників у даному кримінальному провадженні, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. Звертає увагу, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду, оскільки не має постійного місця реєстрації, що фактично надасть можливість безперешкодно переховуватись від органу досудового розслідування, та офіційно ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу.
Заслухавши прокурора, який підтримав вказане клопотання, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2023 року, ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який вчинив злочин, що відповідно до ст.12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, утриманців не має, не працює, вину визнав повністю, розкаюється, раніше не судимий, вибачився перед потерпілою, яка претензій до нього не має та не наполягає на суворому покаранні, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що на час постановлення ухвали, продовжують існувати обґрунтовані підстави вважати, що наявні не абстрактні, а конкретні ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та відповідно неможливості застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.
Під час судового засідання прокурор належним чином обґрунтував ризики, які передбачені статтею 177 КПК України та викладені в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, з чим погоджується апеляційний суд, а саме: ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на свідків та потерпілу; не прибувати або несвоєчасного прибувати на вимоги слідчого, прокурора чи суду.
На переконання апеляційного суду, існуючі ризики не зменшились, їх запобігання неможливе без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , а тому обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як слідує з практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного (обвинуваченого) таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам та наявні достатні правові підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.03.2023 року.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо закінчити до спливу строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, апеляційний суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто по 12 травня 2023 включно.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 405 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, а саме по 12 травня 2023 включно.
Строк дії ухвали по 12 травня 2023 включно.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді: