Справа № 761/7773/23
Провадження № 1-кс/761/5759/2023
20 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у справі №761/7773/23 (провадження № 1-кс/761/5264/2023) за клопотанням адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року у рамках кримінального провадження №12022100100001857, що внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
10.03.2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, заявив самовідвід від участі у розгляді адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року у рамках кримінального провадження №12022100100001857, що внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України справа №761/7773/23 (провадження № 1-кс/761/5264/2023).
Свою заяву слідчий суддя ОСОБА_3 мотивував тим, що арешт, про скасування якого у своєму клопотанні просить адвокат ОСОБА_4 було накладено за його ухвалою, в ході постановлення якої у нього сформувалось внутрішнє переконання щодо необхідності такого арешту, а також тим, що одним із мотивів, на який у своєму клопотанні посилається заявник, як на підставу для скасування арешту майна є порушення при накладенні арешту норм чинного КПК України, а також прав та інтересів власника майна.
Вищевикладене, на думку слідчого судді, свідчить про наявність обставин, що можуть викликати сумнів у його неупередженості та є підставою для задоволення заяви про самовідвід.
У судове засідання слідчий суддя та інші учасники процесу не з'явились, не повідомивши суд про причини свого неприбуття однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Дослідивши заяву про самовідвід та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Так, статтями 75 та 76 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Так, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Однак, наведені у заяві слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід обставини не можна визнати такими, що виключають можливість його участі у розгляді зазначеного клопотання, оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених статтями 75 та 76 КПК України. При цьому, суть заявленого самовідводу, зводиться до припущень слідчого судді з приводу того, що факт прийняття ним рішення про накладення арешту перешкоджає розгляду питання про його скасування.
Такого роду твердження у будь-якому випадку саме по собі не може слугувати достатньою підставою для відводу слідчого судді, оскільки не вказує на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 та його особисту зацікавленість в результатах розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що у судовому засіданні не були встановлені обставини, які б виключали можливість участі слідчого судді ОСОБА_3 у розгляді адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року у рамках кримінального провадження №12022100100001857, що внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України чи свідчили б про його особисту заінтересованість або викликали обґрунтовані сумніви у його неупередженості під час розгляду зазначеного клопотання, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 376, 532 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у справі №761/7773/23 (провадження № 1-кс/761/5264/2023) за клопотанням адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року у рамках кримінального провадження №12022100100001857, що внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1